Результати моніторингу якості освіти

Довідка щодо результатів тематичного вивчення стану роботи з формування національно-патріотичної свідомості у дошкільників засобами української культури у групах середнього та старшого дошкільного віку

Згідно з річним планом роботи закладу, у період з 02.02.2026 по 06.02.2026 року було проведено тематичне вивчення стану освітньої роботи за напрямом національно-патріотичного виховання. Особлива увага приділялася формуванню громадянської компетентності, знанню державної символіки та інтеграції етнокультурного контенту в різні види діяльності.

Узагальнений аналіз стану освітньої роботи в закладі свідчить про те, що інтеграція української національної культури здійснюється не як окремий елемент навчання, а як наскрізна лінія, що пронизує всі сфери життєдіяльності вихованців. Педагогічний колектив успішно поєднує етнокультурний контент із логіко-математичними, мовленнєвими та художньо-естетичними завданнями, що відповідає сучасним вимогам Базового компонента дошкільної освіти. Особливу цінність має досвід педагогів, які відходять від суто декларативного патріотизму на користь діяльнісного підходу. Яскравим прикладом такої інтеграції є робота Наталії Карбівської та Тетяни Шургоцької в групі № 10, де традиційні образи вишиванки та хліба розкриваються через залучення батьківської громади до створення етно-майстерень та використання інноваційних методів, таких як LEGO-конструювання орнаментів або сенсорне дослідження процесу перемелювання зерна. Вихователь Тетяна Шургоцька створила потужне розвивальне середовище, що сприяло емоційному зануренню дітей у тему. Вихователь вдало залучила до освітнього процесу маму вихованки, яка облаштувала в групі справжню етно-майстерню. Живе спілкування з майстринею дозволило дітям наочно побачити складність вишивки та дізнатися про символічне значення кольорів і візерунків. Протягом усієї діяльності педагог системно використовувала малі фольклорні форми (приказки, забавлянки), що сприяло закріпленню етнографічних знань та розвитку ритміко-мелодійної сторони мовлення дітей. Практична частина була побудована на використанні нетрадиційних технік малювання. Діти прикрашали силуети вишиванок, використовуючи цеглинки LEGO, трубочки та інші підручні матеріали. Фінальна презентація власних робіт сприяла розвитку впевненості, вміння публічно виступати та аргументувати свій вибір орнаменту.

Наталія Карбівська, вихователь логопедичної групи №10 вдало поєднала національно-патріотичний зміст із корекційними завданнями, що є пріоритетом для логопедичної групи. Робота за освітніми напрямами «Дитина в соціумі» та «Дитина у світі природи» була наповнена живим, емоційним змістом. Початок заняття з вправи «Коло побажань» сприяв створенню атмосфери довіри та єднання, що позитивно вплинуло на мовленнєву активність дітей протягом усієї діяльності. Вихователь використала потужний наочно-дійовий метод — перетворення зерна на борошно за допомогою справжнього млинка. Це не лише викликало пізнавальний інтерес, а й дало дітям чітке уявлення про складний шлях «від зернини до хлібини». Процес вимішування тіста став чудовим засобом розвитку дрібної моторики, що безпосередньо стимулює мовленнєві центри. Використання «Скриньки подяки» наприкінці заняття допомогло дітям усвідомити цінність людської праці та хліба як одного з головних символів добробуту українського народу.

Розвивальне середовище груп також відображає концепцію інтеграції культури в повсякдення. Національні осередки в більшості груп перестали бути статичними виставками й перетворилися на зони активного пізнання. У середній групі № 11 спостерігається зразкова інтеграція фольклору в режимні моменти, де народні заклички та промовлянки супроводжують процеси одягання чи гігієни, що сприяє природному засвоєнню рідної мови. Вихователь Ірина Савчук ще у групі обговорила з дітьми погоду за вікном, було також логічне використання української заклички до сонечка. Це не лише активізувало мовлення дітей, а й сприяло формуванню емоційно-позитивного ставлення до природи рідного краю. Особливої уваги заслуговує ознайомлення дітей середнього дошкільного віку зі старовинними назвами українського одягу — свитка, жупан в процесі одягання. Це дозволяє дітям відчути зв’язок поколінь та розширити активний словник рідкісними лексемами. Також вихователь провела змістовну бесіду про правила безпеки взимку (ожеледиця, бурульки), що є актуальним для збереження життя та здоров’я вихованців.

Під час перегляду заняття в інклюзивній старшій групі №7 Людмили Калінаічевої було відзначено високу педагогічну майстерність у забезпеченні інклюзивної складової. Працюючи самостійно, без допомоги асистента, педагог змогла організувати диференційований підхід та залучити дитину з особливими освітніми потребами до загального ритму роботи. Однак методичний аналіз змістового наповнення виявив певну фрагментарність знань дітей. Спостерігалася певна хаотичність у подачі матеріалу («стрибки» від теми до теми), що призвело до поверхового засвоєння інформації. Дітям було складно вибудувати логічний ланцюжок між різними аспектами краєзнавства. Також було виявлено прогалини у розрізненні державних (Прапор, Герб, Гімн) та народних (верба, калина, рушник) символів України. Вихованці часто плутали ці поняття, що вказує на необхідність більш чіткої класифікації та візуалізації цих об’єктів під час роботи за освітнім напрямом «Дитина в соціумі». Позитивним моментом стала кінцівка заняття, де вихователь вдало використала лічильні палички для вирішення віршованих задач про рідний край. Це не лише активізувало мислення дітей, а й продемонструвало вдалу інтеграцію патріотичного змісту в математичну діяльність.

Водночас вивчення виявило певні недоліки в організації простору окремих груп, зокрема №8, де наочність іноді розміщується без урахування вікових ергономічних особливостей, а патріотичні матеріали залишаються недоступними для вільної маніпулятивної діяльності дітей. Це обмежує можливість дитини самостійно досліджувати предмети побуту чи мистецтва, що є ключовим для інклюзивного та особистісно орієнтованого навчання. Заняття вихователя Ліни Дудник було спрямоване на розширення знань дітей про географічне положення України та визначні місця рідного міста. Проте під час перегляду було зафіксовано відхилення від методичних вимог щодо побудови логічної структури заняття та використання демонстраційного матеріалу за освітніми напрямами «Дитина в соціумі» та «Мовлення дитини». На занятті домінував монолог вихователя. Педагог не повною мірою стимулювала мовленнєву активність дітей, обмежуючись переважно репродуктивними запитаннями (наприклад, про домашні адреси), що не сприяло розвитку критичного мислення чи зв’язного висловлювання. Під час розповіді про визначні місця міста вихователь використовувала неточні назви об’єктів. Особливу увагу слід звернути на чистоту мовлення: у виступах педагога зафіксовані русизми, що є неприпустимим при формуванні мовної компетенції дошкільників.

Заняття іншого вихователя цієї групи Вікторії Явдоніч-Молостової було вибудуване логічно та змістовно. Педагог приділила належну увагу розвитку мовленнєвої компетентності вихованців, висуваючи чіткі вимоги до якості висловлювань. Початок заняття з аналізу вірша про Батьківщину налаштував дітей на патріотичну тематику. Вихователь системно спонукала дітей давати відповіді повними реченнями, що сприяло розвитку зв’язного мовлення та культури спілкування. Зафіксовано чітке розмежування категорій символів. Діти впевнено оперували поняттями державних, народних, рослинних та хатніх (оберегових) символів, що свідчить про якісну попередню роботу педагога. Емоційним завершенням заняття став момент вшанування пам’яті героїв-захисників. Це сприяло вихованню поваги до воїнів та усвідомленню ціни миру, що є критично важливим у поточному контексті патріотичного виховання.

У старшій групі №12 педагог Галина буга підготувала змістовний матеріал, спрямований на ознайомлення дітей із культурною спадщиною України. Робота охопила широкий спектр завдань за освітніми напрямами «Мовлення дитини» та «Дитина у світі мистецтва», проте виявила потребу в оптимізації структури заняття. Позитивним моментом став акцент на цінності рідної мови. Вихователь вдало використала вправу на підбір прикметників для опису української мови, а виконання колискової для ляльки та пригадування прислів’їв сприяли емоційному зануренню в тему. Дидактична гра «Впізнай казку» підтвердила достатній рівень знань дітей про український фольклор. Розгляд вишиванки та розповідь про значення і використання рушників були змістовними. Ознайомлення з українським керамічним посудом викликало неабияку цікавість, проте діти мали змогу лише візуально споглядати предмети. Заборона торкатися експонатів суперечить принципам наочно-дійового навчання дошкільників, для яких тактильний контакт є ключовим у формуванні уявлень про матеріал, фактуру та призначення речей. Прагнення вихователя охопити якомога більше тем протягом одного заняття призвело до того, що увага дітей розсіювалася. Надмірний обсяг інформації не дозволив детально зупинитися на кожному «скарбі», що дещо нівелювало глибину сприйняття.

Щодо аналізу роботи вихователя Оксани Мучички в середній групі №9, заняття було побудоване на засадах інтеграції знань про рідний край та творчого самовираження. Педагог продемонструвала належний рівень підготовки та володіння методикою проведення комплексних занять за освітніми напрямами «Дитина в соціумі» та «Мовлення дитини». Використання «Скриньки настрою» на початку заняття дозволило встановити довірливий контакт із вихованцями та створити позитивний психологічний клімат. Розгляд фотографій визначних місць Вінниці сприяв формуванню у дітей уявлень про «малу батьківщину». Позитивним є те, що діти активно доповнювали розповідь вихователя власними спогадами, хоча це й призвело до порушення дисципліни (перебивання одне одного), що є характерним для вихованців середнього віку за відсутності чітких правил комунікації. Педагог використала легенду про виникнення міста як засіб занурення в історію. Подальша бесіда підтвердила, що діти зацікавилися сюжетом, хоча вихователю варто було б більше адаптувати складні історичні терміни для сприйняття малюками. Завершення заняття малюванням на тему «Місто майбутнього» дозволило дітям виявити креативність та висловити свої побажання щодо розвитку рідної Вінниці через образотворче мистецтво.

Результати перевірки засвідчили, що інтеграція української національної культури є найбільш ефективною тоді, коли вона стає природною частиною кожного дня дитини в садочку.

Загалом освітня робота з національно-патріотичного виховання проводиться на достатньому рівні. Педагоги успішно інтегрують патріотичний контент у математику, мовлення та творчість. Активно використовуються інноваційні технології: мнемотехніка, нетрадиційне малювання, LEGO-педагогіка.

Разом з тим, тематичне вивчення виявило такі проблеми:

— Методична грамотність: намагання дати великий обсяг інформації без глибокого опрацювання; недостатня увага до диференціації понять (державні vs народні символи).

— Організація середовища: порушення ергономічних вимог до розміщення наочності та обмеження тактильної взаємодії з предметами побуту.

Рекомендації:

Педагогам забезпечити «живий» контакт дітей із предметами українського побуту, уникаючи заборон на дотик до експонатів.
При плануванні занять зосереджуватися на якості, а не на кількості інформації, витримуючи логічну структуру та ігрові сюжети.
Провести самоосвітню роботу щодо чистоти українського мовлення та неухильно дотримуватися літературних норм у спілкуванні з дітьми.

Виховатеь-методист Євгенія ШИШКОВА

Довідка за результатами тематичного вивчення стану ігрової діяльності у групах середнього та старшого дошкільного віку

На виконання річного плану роботи КЗ “ЗДО №59 ВМР” на 2025/2026 навчальний рік, наказу по закладу від 24.10.2025 року №172 “Про проведення тематичного вивчення стану ігрової діяльності у групах середнього та старшого дошкільного віку”, з метою контролю якості організації освітнього процесу, реалізації ігрової компетентності дошкільників, а також підготовки матеріалів до засідання педагогічної ради №2 на тему «Гра – джерело розвитку: інтеграція освітнього процесу через ігрову компетентність дошкільника», було здійснено вивчення вище зазначеного питання з 18 по 21 листопада 2025 року.

Гра — це не просто природна, а й ключова діяльність дитини дошкільного віку, яка слугує потужним інтеграційним механізмом в освітньому процесі. Саме тому пріоритетним завданням нашого закладу є формування ігрової компетентності дошкільників як основи для засвоєння всіх освітніх напрямів та формування ключових життєвих навичок.

Педагогічний колектив системно працює над створенням умов, що стимулюють вільну та творчу гру. Вихователі постійно збагачують ігрове середовище, створюючи варіативні та трансформовані осередки: зони сюжетно-рольових та режисерських ігор, будівельно-конструктивної діяльності, театралізованих, дидактичних та настільно-друкованих ігор.

Під час планування та організації ігрової діяльності педагоги розглядають гру не ізольовано, а як інтегруючий елемент, що об’єднує знання, набуті на заняттях, із практичним життєвим досвідом. При цьому вихователі ретельно враховують індивідуальні потреби та настрій дітей, ступінь їхнього емоційного напруження, а також забезпечують наступність та зв’язок між заняттями, режимними моментами та подальшою ігровою діяльністю, гарантуючи, що гра виступає ефективним виховним та розвивальним засобом.

Тематичне вивчення засвідчило, що ігрова діяльність в закладі має стійку основу і знаходиться на достатньому рівні розвитку. Педагоги забезпечують необхідні передумови для протікання ігрового процесу.

У більшості груп сюжетно-рольова гра (СРГ) є стійкою та тривалою. Діти охоче вступають у гру, вміють розподіляти ролі та підтримувати правила, демонструючи сформованість базових ігрових умінь. Особливо варто відзначити вихователя логопедичної групи №10 Тетяну Шургоцьку, яка вдало керує сюжетом гри, під її керівництвом діти вільно домовляються, планують гру та розгортають складні, комплексні сюжети, що є зразком для наслідування. Так, під час тематичного вивчення вихователь створила умови для виникнення сюжетно-рольової гри “Магазин”. Тетяна Миколаївна допомогла дітям розподілити ролі касира, охоронця, консультанта, собі обрала роль директора, яка в ігровій невимушеній формі — по “рації” давала підказки дітям та направляла хід гри.

Також вихователі логопедичної групи №10 Наталія Карбівська та Тетяна Шургоцька демонструють емоційну підтримку дитячих ігрових задумів та забезпечують необхідну атмосферу для вільної гри, вони успішно використовують партнерський, опосередкований стиль керівництва, вміють тонко збагатити сюжет, не порушуючи дитячої ініціативи.

У всіх групах створені різноманітні та варіативні ігрові осередки (творчі, конструктивні, дидактичні). Діти мають вільний доступ до більшості іграшок та матеріалів, що є необхідною умовою для самостійності. Належну увагу організації сюжетно-рольової гри приділяють педагоги інклюзивної групи №5: вихователь Людмила Демченко та асистент вихователя Валентина Романенко, які проводять ґрунтовну попередню роботу для її організації. Так, для організації комплексу сюжетно-рольових ігор (супермаркет, банк, перукарня, дитячий садок) вихователь провела попередю бесіду та розглянула з дітьми відповідні ілюстрації. Варто відзначити вміння педагогів групи №5 бачити усіх дітей та вчасно вносити корективи у сюжет, залучати до спільної гри малоактивних дітей.

Вихователь інклюзивної групи №7 Людмила Калінаічева організувала сюжетну гру “Школа”, попередньо провела роботу зі створення ігрового середовища. У групі було організовано окремий простір, що нагадував шкільний клас та бібліотеку. Протягом усієї гри вихователь підтримувала доброзичливий, спокійний та заохочувальний тон. Звертаючись до дітей, вона використовувала лагідні форми та постійно підтримувала інтерес до діяльності. Це створювало безпечну та комфортну атмосферу у групі, що особливо важливо для дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Завдяки цьому діти не боялися вступати в комунікацію з дорослим та виявляти емоційний відгук на ігрові ситуації. Незважаючи на добре підготовлене середовище, гра мала репродуктивний та несамостійний характер, оскільки вихователь розподілила ролі між дітьми і взяла ініціативу розгортання сюжету на себе.

У логопедичній групі №11 Людмила Сірак запропонувала дітям гру “Зоопарк”. Педагог забезпечила міцну основу, провівши змістовну мовленнєву бесіду про диких тварин та професії, пов’язані з їхнім утриманням, що значно збагатило словниковий запас дітей. На початку гри вихователь виступила як партнер-модератор. Діти проявили високу самостійність і самі обрали ролі («Будівельники», «Водій», «Ветеринар», «Директор», «Касир»), а також спільно спланували послідовність необхідних ігрових дій. Хід гри відзначився складністю та багаторівневістю сюжету, що включав інтеграцію кількох видів діяльності:

— Конструктивний Етап: гра розпочалася з будівництва вольєрів. Підгрупа «Будівельників» активно зводила конструкції та обговорювала їх міцність, що свідчить про планування та конструктивне мислення;

— Транспортування: після завершення будівництва, ролі ускладнилися: до процесу долучився «Водій-перевізник», який організовував «доставку» тварин (м’яких іграшок) до нових вольєрів. Цей епізод вимагав узгодження дій між ролями, що підвищило комунікативну активність;

— Сервіс та Обслуговування: одночасно були облаштовані «Каса» (з саморобними квитками) та «Куточок доглядачів», які використовували атрибути-замінники для годування та прибирання, демонструючи розвинену уяву;

— Ветеринарний Кабінет: найбільш показовим стало розгалуження сюжету, ініційоване дітьми. Коли «тигр захворів», рольова ситуація була миттєво розвинена. Діти самостійно перенесли ігрові дії в центр «Лікарня», що перетворився на ветеринарний кабінет, і продемонстрували здатність до інтеграції сюжетних ліній та вирішення проблемних ситуацій.

Вихователь застосовувала опосередкований, партнерський стиль керівництва, лише стимулюючи діалог та підтримуючи мовленнєву діяльність, але не нав’язуючи сюжет. Така організація гри свідчить про успішне формування ініціативи, творчості, здатності до планування та узгодженої комунікації у дітей логопедичної групи.

У старшій групі №8 вивчалось проведення дидактичної гри “Бібліотека”. Гра була організована з чітко вираженою дидактичною метою: ознайомлення дітей зі структурою бібліотеки, правилами користування книгою та освоєння елементарних трудових навичок. Вихователь Вікторія Явдоніч-Молостова провела змістовну попередню роботу, яка була наочною та практичною. Дітям була продемонстрована структура читацької зали, процес запису читача, правила видачі та повернення книг, а також навички підклеювання пошкоджених видань. Особлива увага була приділена формуванню дрібномоторних та трудових навичок у процесі «ремонту» книг, що є важливим елементом культури поводження з літературою. Ігровий осередок було обладнано необхідними атрибутами: полиці для книг, формуляри, «читацькі квитки» (виготовлені спільно), а також набір для «ремонту» (клей, ножиці, скотч, папір). Гра мала високий ступінь керованості, оскільки основна увага була спрямована на засвоєння ролі та послідовності дій. Вихователь цілеспрямовано навчала дітей бути в ролі «бібліотекаря»: як правильно звертатися до читача, як реєструвати книги, як консультувати щодо вибору літератури. Це сприяло розвитку комунікативних навичок та рольового діалогу. Сюжет розвивався лінійно, за алгоритмом, заданим вихователем: Реєстрація читача → Видача книги → Повернення книги → Ремонт пошкодженої книги. Діти-читачі вчилися дотримуватися тиші та правил поведінки в читацькій залі, а також засвоювали поняття «абонемент» та «формуляр». Діти-бібліотекарі відтворювали послідовність трудових дій з підклеювання книг, закріплювали отримані дидактичні знання на практиці.

Гра досягла своєї дидактичної мети, хоча через чіткий алгоритм та фокус на засвоєнні норм, вона мала нижчий рівень творчої ініціативи порівняно з вільною сюжетно-рольовою грою, проте добре підійшла для закріплення знань та навичок.

У старші групі №12 вихователь Яна Багінська організувала сюжетну гру “Магазин”. Педагог провела попередню роботу, організувавши бесіду про різноманітні професії в сфері торгівлі (касир, продавець, менеджер, вантажник, охоронець), що мало на меті збагатити соціальний досвід дітей. Ігровий осередок «Магазин» був добре облаштований: наявні були товари (муляжі, справжні упаковки), касовий апарат, ігрові гроші, кошики. Незважаючи на якісну підготовку, сама гра продемонструвала низький рівень самостійності та соціальної взаємодії дітей, а також обмеженість сюжету. Основною проблемою на початковому етапі стало невирішене конфліктне питання щодо розподілу ролей. Діти виявилися нездатними до самостійного домовляння (застосування лічилок, компромісів чи чергування). Конфлікт довелося вирішувати прямим втручанням вихователя та призначенням ролей, що свідчить про слабкий рівень сформованості комунікативних та регуляторних навичок у самостійній ігровій діяльності. Сюжет гри виявився надто простим, не відповідаючи потенціалу старшої групи. Дії зводилися до однієї операції: «купити-продати». Не було спроб включити в сюжет інші, раніше обговорені професії (охоронець, менеджер, вантажник), що свідчить про відсутність уміння інтегрувати отримані знання в ігровий досвід. Діалоги були короткими та шаблонними, рольовий діалог майже не використовувався.

В ході тематичного вивчення було проаналізовано щоденне та перспективне планування педагогів, в якому робота над СРГ не відображається як система. Ігри прописуються епізодично, без урахування попереднього досвіду дітей та без поступового ускладнення сюжетів. Більшість вихователів планують одні й ті самі шаблонні сюжети («Сім’я», «Магазин»), що призводить до інерційності та нерозгорнутості гри, виявленої під час спостережень. Перспективний план не містить нових, актуальних для сучасного суспільства тем, що гальмує соціальний розвиток дітей. У планах вихователів відсутня чітка перспектива щодо ускладнення сюжетів, збагачення ігрового досвіду та розвитку ігрової компетентності дітей відповідно до вікових вимог.

Враховуючи отриману інформацію та з метою усунення недоліків пропонується:

Провести семінар-практикум «Мистецтво непрямого керівництва: як розвинути сюжет без втручання» з акцентом на опосередкованих прийомах стимулювання гри.
Розробити перспективне планування роботи над розвитком сюжетно-рольової гри у групах дошкільного віку.
Вихователям інклюзивних груп проводити індивідуальну роботу з дітьми, які мають труднощі у розвитку ігрової комунікації та утриманні сюжету, сфокусувавшись на прямому навчанні ігрових прийомів через ігри-вправи.
Вихователям усіх груп:
- Систематично планувати попередню роботу (бесіди, читання, тематичні спостереження), що має збагатити досвід дітей для розгортання складних, комплексних та сучасних сюжетів.
- Організувати творчу майстерню для спільного виготовлення поліфункціональних атрибутів та матеріалів-замінників, що дозволить дітям вільно змінювати та створювати свій ігровий простір.

Довідка «Про результатати тематичного вивчення стану роботи з громадянсько-патріотичного виховання у групах старшого дошкільного віку»

На виконання плану роботи ЗДО №59 на 2024/2025 навчальний рік з 29.01 по 06.02. 2025р. було проведено тематичне вивчення стану роботи з громадянсько-патріотичного виховання дошкільників старших груп: №6, інклюзивних груп №4 та №7, логопедичної групи №11.

У групах вивчалися такі аспекти:

Рівень професійної підготовленості педагогів з питань громадянського виховання;
Доцільність обраних педагогами форм організації роботи з громадянсько-патріотичного виховання;
Використання інноваційних технологій та передового педагогічного досвіду у вихованні патріотизму;
Моніторинг розвитку основ національної свідомості дітей старшого дошкільного віку;
Організація роботи з батьками з питань становлення національної свідомості дошкільнят.

Вивчення стану роботи з громадянсько-патріотичного виховання дошкільнят проводилося за допомогою спостережень та бесід з вихователями і дітьми, моніторингу знань дітей, анкетування вихователів.

В рамках підготовки до педагогічної ради та з метою підвищення професійного рівня вихователів з питань громадянсько-патріотичного виховання дошкільників були проведені такі методичні заходи:

— консультація-діалог «Формування соціально-громадянської компетентності: коротко про головне» (грудень 2024);

— інформаційна трибуна «Плекаємо любов до України: квест-технології»

(січень 2025);

— методичні рекомендації «Що розмістити в етнографічному осередку» (листопад 2024);

— колективні перегляди різних форм роботи з дітьми на дану тематику;

— анонс новинок методичної літератури з даного питання.

Для самостійного опрацювання педагогам було запропоновано:

— матеріали БКДО освітній напрям «Дитина в соціумі».

В ході тематичного вивчення було проведено анкетування педагогів, яке показало, що переважна більшість опитаних добре орієнтуються у понятті «соціально-громадянська компетентність дошкільника», володіють знаннями про методи, засоби та форми роботи національно-патріотичного виховання дошкільників. 99% педагогів оцінили рівень сформованості соціально-громадянської компетентності дітей своєї групи як достатній. Усі педагоги зазначили основними труднощами в організації патріотичного виховання малюків — це недостатня матеріально-технічна база груп.

Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку педагоги спрямовують свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості. При цьому вони приділяють увагу такому пріоритетному напрямку освітньої роботи, як патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку. Це досягається активізацією емоційної сфери дошкільника на основі широкої поінформованості про історію, традиції, культуру рідної країни.

Соціально-громадянську компетентність дитини педагоги груп старшого дошкільного віку формують в різних видах діяльності, зокрема в ігровій, комунікативній, здоров’язбережувальній, художньо-естетичній, пошуково-дослідницькій. Використовують наступні методи:

— наочні (спостереження; ілюстрація, демонстрація, відеометод). Застосування комплексу наочних методів сприяє візуалізації соціальних явищ і процесів, у яких дошкільники беруть посильну участь (демонстрування соціальних правил та норм поведінки, домовленостей у щоденній життєдіяльності, засвоєння зразків демонстрації відкритості до спілкування та взаємодії з представниками різних національностей і культур);

— словесні (бесіда, розповідь, читання (слухання) дітьми художньої літератури). Словесні методи спрямовані на формування в дітей умінь виражати почуття за допомогою слів, міміки, жестів; пояснювати причини своїх емоцій; звертатися по допомогу до однолітків та знайомих; використовувати під час спілкування ввічливі слова; висловлювати власну думку та приймати думку іншого, розв’язувати конфлікти шляхом діалогу;

— практичні (вправи, прості досліди, дидактичні ігри, моделювання). Під час виконання практичних дій діти набувають досвід дотримання норм моралі, виявляють повагу до прав і свобод людини; вчаться поводитись відповідно до соціальної ролі (донька/син, брат/сестра, онука/онук, друг/подруга); долучаються до різних видів діяльності, беруть участь у прийнятті рішень з особистих питань та щодо життя колективу тощо;

— проблемні (постановка і вирішення завдань). Проблемні методи дають можливість зробити пізнавальне завдання актуальним для кожної дитини в групі. Розв’язання завдань, пов’язаних із необхідністю дати оцінку подіям і персонажам, соціальним явищам і фактам, сприятиме формуванню емоційно-ціннісного ставлення до них;

— дослідницькі — організація пошукової, творчої діяльності дітей. Дослідницькі методи задовольняють потребу малят у набутті досвіду соціальної поведінки під час творчої діяльності.

В ході тематичного вивчення виявлено:

У групі №6 вихователі Оксана Вдовіченко та Тетяна Силюк формують патріотичні почуття дітей, використовуючи їх інтерес до найближчого соціального, природного і культурного оточення (сім’ї, міста, країни).

Організація патріотичного виховання в старшій групі «Всезнайки» відбувається на високому рівні. Заняття проводяться цікаво, змістовно й у відповідності до вікових особливостей дітей. Педагоги успішно формують у дітей уявлення про Україну як рідну країну, її великі міста, природні багатства, традиції та символи.

Особливо виділяється підхід вихователів до формування навичок спілкування та комунікативного розвитку: діти відповідають на запитання повними реченнями, демонструючи знання матеріалу, вміють чітко висловлювати свої думки. Важливий акцент зроблено на вихованні поваги один до одного, що проявляється у дружній атмосфері на заняттях.

Педагоги Тетяна Силюк та Оксана Вдовіченко використовують сучасні методики: інтерактивні ігри, художню літературу, мультимедіа та творчі завдання. Такі заняття сприяють розвитку пізнавальної активності дітей, формуванню в них гордості за рідну країну та вихованню громадянської свідомості. Так, під час відкритого заняття «Державні та народні символи України» Оксана Степанівна, використовуючи ІКТ, закріпила уявлення дітей про символи України, а в ході рольової гри «Український ярмарок» діти формували навички спілкування з дотриманням правил мовленнєвого етикету.

Вихователь Тетяна Силюк до виставки-презентації наочно-дидактичних посібників створила лепбокс «Козацькому роду нема переводу». Використання такого посібника сприяє ознайомленню дітей із життям, побутом та традиціями козаків; розвиває пізнавальний інтерес, мовлення, увагу та логічне мислення. До лепбокса входить: набір ігр про козаків, художнє слово (легенди, вірші, загадки, прислівʼя та приказки), демонстраційний матеріал «Козацький устрій», картотека дидактичних ігор, консультації для батьків та педагогів, картки «Цікаві факти про козаків» та інше.

У інклюзивній групі №7 вихователі Ольга Маєвська та Людмила Калінаічева завдання щодо організації роботи з вихованцями з громадянсько-патріотичного виховання вирішують комплексно у різних видах діяльності: заняттях, бесідах, іграх, індивідуальному спілкуванні, читанні художніх творів та віршів про родину, Україну, рідне місто.

Педагоги будують доброзичливі, теплі, приязні стосунки з дітьми, що базуються на довірі один до одного, взаємоповазі. У своїй роботі вони використовують особистісно-орієнтований підхід до дітей.

Патріотичне виховання в старшій інклюзивній групі організоване на достатньому рівні. Заняття спрямовані на формування у дітей уявлення про Україну, її багатства, традиції та культуру. Хоча у групі відсутній асистент вихователя, педагоги намагаються створити сприятливу атмосферу для навчання, враховуючи потреби кожної дитини в інклюзивному середовищі.

Разом із тим, у групі недостатньо оформлений етнографічний куточок, який міг би стати додатковим джерелом знань для дітей про традиції та культуру України. Рекомендується доповнити цей елемент простору відповідно до програмових вимог. Також для підвищення якості освітнього процесу та засвоєння знань дітьми під час занять рекомендується застосовувати чергування активних і спокійних видів діяльності, проведення фізкультхвилинок, вправ на релаксацію або елементи ігрового масажу.

Патріотичне виховання в старшій логопедичній групі №11 організовано на високому професійному рівні. Педагоги логопедичної групи №11 Людмила Сірак та Ірина Савчук активно впроваджують парціальну програму «Моя країна — Україна». Вихователі творчо підходять до навчального процесу, використовуючи багатий наочний матеріал, який допомагає дітям краще зрозуміти та відчути культурну спадщину України.

На заняттях діти мають змогу ознайомитися з народними іграшками, посудом, виробами народних майстрів, що викликає у них щирий інтерес і захоплення народною культурою. Вихователі вдало інтегрують ці елементи в освітній процес через тематичні бесіди, ігри та творчі завдання. Це сприяє розвитку у дітей почуття гордості за свою країну, знайомству з її традиціями та культурою. Заняття проходять у доброзичливій атмосфері, яка стимулює пізнавальну активність дітей. Робота вихователів є зразком якісного патріотичного виховання. Завдяки продуманому підходу, використанню програми «Моя країна — Україна» та різноманітного наочного матеріалу, діти отримують глибокі знання про рідну країну, її традиції та культурні цінності.

Варто відзначити вміння педагогів інклюзивної старшої групи №4 Світлани Федорчук та Аріни Романюк, які інтегрують патріотичну тематику у повсякденну діяльність. Діти знайомляться з історією, культурою та природними багатствами України через інтерактивні методи: тематичні ігри, бесіди, творчі заняття. Велика увага приділяється використанню наочного матеріалу, як-от народні іграшки, вироби народних майстрів, зображення пам’яток культури, які допомагають дітям краще засвоїти матеріал. Варто відзначити комплексний та творчий підхід до організації занять вихователя Світлани Федорчук. В ході заняття «Подорож Україною» професійна майстерність, підібраний матеріал та доцільність його використання сприяли пізнавальній активності дітей, пробуджували їх природний інтерес до української культури та традицій.

Серед методів освітнього впливу на духовну сферу дитини вихователі закладу віддають перевагу іграм та ігровим вправам. Тематичне вивчення продемонструвало, що робота з громадянсько-патріотичного виховання в групах ведеться і поза заняттями. Педагоги широко використовують український фольклор, ознайомлюють дітей з українськими письменниками та їх творами; розширюють знання дітей про побут та звичаї українського народу.

Дошкільники старших груп мають уявлення про прапор, гімн, герб України, назву її столиці, назви інших великих міст України, географічні назви, пам’ятні місця. Діти знають назву свого міста, його головні вулиці, визначні місця, музей, театри та ін.

Словник дітей старшого дошкільного віку поповнюється образними виразами під час слухання творів художньої літератури, в яких ідеться про історію і сьогодення України, життя дітей і дорослих, а також під час розглядання картинок, фотографій, перегляд відеофільмів, особливу роль має використання пісень та віршів сучасності. Діти згадують знайомі прислів’я, приказки та інше.

В ході аналізу було відзначено високий рівень взаємодії вихователів з батьками щодо патріотичного виховання дошкільнят. Співпраця проявляється у розумінні важливості формування у дітей любові до рідного краю, шанобливого ставлення до культурної спадщини, народних традицій і символів України.

Вихователі активно залучають батьків до освітнього процесу через різноманітні форми комунікації: батьківські збори, індивідуальні консультації, тематичні заходи та майстер-класи. Одним із ефективних засобів є оформлення тематичних інформаційних куточків для батьків. У цих куточках розміщується: інформація про значення патріотичного виховання;

матеріали з ідеями для спільної діяльності вдома (читання казок, виготовлення національної символіки, вивчення віршів); приклади народних ігор; інформація про національні свята та традиції.

Такі куточки викликають інтерес у батьків, спонукають їх до обговорення теми з дітьми, що сприяє закріпленню отриманих знань.

Варто відзначити активність батьків у підготовці спільних проєктів, а саме, участь в організації та проведенні Осіннього ярмарку, збору допомоги на потреби ЗСУ, у тематичних заходах, присвячених державним святам.

Завдяки такій співпраці вихователі та батьки формують у дошкільнят цілісне уявлення про національну ідентичність, розвивають почуття гордості за свою країну та її культуру.

Але поряд з цим існують деякі недоліки:

— недостатньо оформлені куточки народознавста у групах;

— освітня робота з національно-патріотичного виховання не має системності та послідовності;

Для покращення роботи з громадянсько-патріотичного виховання рекомендовано:

Вихователю-методисту.:
- Збагатити методичний кабінет парціальними програмами та ППД педагогів області, України з питань національно-патріотичного виховання.Поновити картотеку з даного питання.
- Сформуватисистему перспективного планування роботи з національно-патріотичного виховання для груп старшого дошкільного віку

/ до кінця навчального року/

Сформуватипам’ятки для педагогів усіх вікових груп щодо наповнення національних куточків

до 14.02.2025

Вихователям всіх вікових груп:
- Використовувати в роботі інтерактивні методищодо формування соціально-громадянської компетентності дитини дошкільного віку, а саме соціальне проектування, обговорення соціальних проблем, рольові та ділові ігри у вирішенні конфліктних ситуацій тощо.

/ постійно/

2.2. Доповнити теки з патріотичного виховання матеріалами та розробками різних форм роботи з дітьми з даного питання.

/ до 28.02.2025/

Директор КЗ “ЗДО №59 ВМР” Альона КАРПИНА

Довідка за результатами тематичного вивчення організації освітньо-виховного процесу за принципом інтеграції у групах середнього та старшого дошкільного віку КЗ “ЗДО №59 ВМР” з 06.11.2024 по 13.11.2024

Мета перевірки: оцінити рівень організації освітньо-виховного процесу за принципами інтеграції у середніх та старших групах, визначити сильні сторони і можливості для вдосконалення, а також надати рекомендації для підвищення якості освітнього процесу.

Вивчення здійснювалося за такими напрямами:

Організація освітнього середовища.
Зміст та методи інтегрованих занять.
Професійна підготовка педагогів до роботи за інтеграційними підходами.

Сучасна освіта — це освіта для конкретної людини і людства загалом. Першорядним завданням педагогів закладу дошкільної освіти є створення умов для формування творчої, життєво компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал у сучасному суспільстві. Тому вкрай актуальним є перехід до особистісно орієнтованого навчання та виховання. У новій редакції Базового компонента дошкільної освіти України подано базовий зміст дошкільної освіти, який передбачає гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника, подальше створення в умовах закладу дошкільної освіти розвивального життєвого простору. Інтеграція освітнього процесу в ЗДО дає можливість об’єднати споріднений матеріал з кількох розділів програми (освітніх напрямів) та різні види діяльності дітей навколо однієї теми, усуваючи дублювання у вирішенні ряду питань; опанувати з дошкільниками значно більший за обсягом навчальний матеріал та досягти цілісності їх знань; залучати дошкільників до процесу самостійного здобуття знань; формувати творчу особистість дитини, її здібності; дати можливість дітям застосовувати набуті знання, вміння і навички з різних розділів програми (освітніх напрямів) у практичній діяльності. Аби максимально застосовувати інтеграційний підхід в освітній діяльності, наш заклад дотримується блочно-тематичного принципу у плануванні, проведенні інтегрованих занять та інших видів діяльності.

Організація освітнього середовища.

У середніх та старших групах створено відповідні тематичні зони, які сприяють інтеграції різних освітніх напрямків: куточки природи, творчості, мовлення, логічного мислення, сюжетно-рольових, театралізованих та конструкторсько-будівельних ігор.

У старших групах середовище адаптовано для активних ігор та занять, які стимулюють розвиток самостійності та соціальних навичок.

Недоліком є недостатня кількість матеріалів для практичних досліджень, що обмежує можливість для експериментальної діяльності, особливо в середніх групах.

Зміст та методи інтегрованих занять

— Зміст занять відповідає Базовому компоненту дошкільної освіти та враховує принципи інтеграції: поєднуються різні види діяльності (мовленнєва, пізнавальна, соціальна, художня).

— Виявлено, що педагоги активно застосовують ігрові та проєктні методи для розвитку уяви, мовлення, логіки та творчих здібностей дітей.

— У старших групах використовуються сучасні інтеграційні методи, які сприяють формуванню цілісної картини світу у дітей, однак у середніх групах виявлено потребу у більш систематизованих інтеграційних заняттях.

У логопедичній старшій групі №11 зміст діяльності педагогів відповідає темі, меті та програмовим завданням. Вихователі Ірина Савчук та Людмила Сірак, вчитель-логопед Валентина Татур у своїй роботі дотримуються дидактичних принципів, зокрема: використання наочності; доступність інформації; урахування вікових особливостей; опора на знання дітей; систематичність, послідовність подання нових знань; раціональний розподіл фронтальної та індивідуальної роботи. Вихователі групи уміють організувати дітей, переключати, спрямовувати й утримувати їхню увагу. Під час аналізу заняття Ірини Савчук з логіко-математичного розвитку було відзначено інтеграцію знань з розділу “Дитина у природному довкіллі”, “Комунікативний розвиток”, також “Дитина у світі мистецтва”. Аналізуючи освітньо-виховну роботу Людмили Сірак можна відмітити наявність проблемних ситуацій, творчих завдань, а також емоційно-забарвлену подачу художньо-літературного матеріалу.

У групі старшого дошкільного віку №6 вихователі Оксана Вдовіченко та Тетяна Силюк використовують прийоми створення позитивного емоційного настрою, намагаються різними способами зацікавити дітей, тим самим підтримують інтерес до навчальної діяльності. Раціонально та естетично підходять до організації розвивального середовища у групі: оформлюють тематичні куточки відповідно до сезону, теми тижня, інтересів дітей. Аналізуючи заняття вихователя Тетяни Силюк можна відзначити детальну підготовку до проведення інтегрованого заняття, залучення сфери знань з різних розділів програми, доцільний підбір наочного та роздаткового матеріалу, наслідком чого стала максимальна реалізація теми та мети заняття “Ой, сопілочка, сопілка”.

Вихователь Оксана Вдовіченко на високому рівні продемонструвала інтегрований підхід до організації та проведення заняття. Під час квест-заняття “Подорож рідним містом” педагог гармонійно поєднала реалізацію завдань з різних розділів програми: комунікативний розвиток, соціальний та предметний світ, екологічне виховання, основи безпеки життєдіяльності, особистість дитини та сенсорно-пізнавальний розвиток. Завдяки такій інтеграції діти у повній мірі охопили вивчення теми та у цікавій формі закріпили отримані знання. Активність дітей, їх інтерес до пізнавальної діяльності свідчить про систематичність та цілісність освітньо-виховної роботи педагога.

Достатній рівень застосування принципу інтеграції показали педагоги інклюзивної групи №4. Так, вихователь Світлана Федорчук провела відкритий показ заняття “Журавлі летять, курличуть”, під час якого продемонструвала оптимальність поєднання використаних організованих форм, методів, прийомів та їх ефективність. Таке поєднання сприяло різнобічному та повноцінному опрацюванню теми. Варто відмітити також динаміку в організації дітей, застосування особистісно орієнтованого підходу. Під час заняття була доцільно організована співпраця вихователя та асистента вихователя, що сприяло активізації кожної дитини, надання їм можливостей для самореалізації.

Освітній процес у інклюзивній групі №7 здійснюють вихователі Людмила Калінаічева та Ольга Маєвська. На жаль, у цій групі немає асистента, проте робота організована на достатньому рівні, враховуючи особливості інклюзії. Завдяки злагодженій роботі педагогів і невеликій кількості дітей створені умови для гармонійного розвитку кожної дитини. Для подальшого вдосконалення рекомендується впроваджувати нові інтерактивні методики, організувати відповідне інклюзивне середовище, а саме: облаштування зони творчості з матеріалами різних текстур для творчих завдань (пластилін, фломастери, фарби, кольоровий папір), спеціальними пристосуваннями для розвитку дрібної моторики дітей. Також продумати зону відпочинку та усамітнення для вихованців. Створене розвивальне середовище в інклюзивній групі дає змогу врахувати потреби кожної дитини, розвивати її потенціал та формувати доброзичливі взаємини, сприяючи успішній інтеграції.

У логопедичній групі №10 вихователі Тетяна Шургоцька, Наталія Карбівська та вчитель-логопед Оксана Конончук успішно впроваджують інтегрований підхід. Вихователі створюють доброзичливу атмосферу, заохочують дітей до спілкування, підтримують їх у разі труднощів. Застосовують ігрові методи для зняття напруження та страхів, пов’язаних із мовленнєвими труднощами. Діти відчувають себе вільно, отримують позитивне підкріплення за кожне досягнення. Педагоги проводять заняття, які інтегрують розвиток мовлення з іншими видами діяльності (малювання, музика, конструювання, фізична активність), використовують методи для стимуляції мовлення, наприклад, обговорення сюжетів, драматизація, складання історій.

У середній групі №8 вихователь Ірина Смолявська систематично проводить освітньо-пізнавальну діяльність з дітьми, в ході якої забезпечується зв’язок отриманих знань з життям, відбувається розвиток у дітей практичних навичок. Проте іноді тривалість окремих освітніх процесів без зміни діяльності викликає втому або втрату уваги в деяких дітей. Тому педагогу необхідно вчасно реагувати і змінювати курс та темп заняття. У повсякденному спілкуванні з дітьми вихователь зазвичай використовує доброзичливий привітний тон, орієнтується на емоційний стан та індивідуальні інтереси дітей.

У середній групі №12 освітню діяльність здійснюють вихователі Галина Буга та Яна Багінська. Педагоги намагаються поєднувати різні освітні напрями у єдиний навчальний процес, що сприяє всебічному розвитку дітей, формуванню їх уявлення про навколишній світ і збагаченню емоційного досвіду. Для активізації мотиваційної складової до навчання вихователі постійно створюють інтригуючі ситуації або сюрпризний момент. Проте де-коли на занятті не вистачає яскравої наочності, що могло б зробити тему більш зрозумілою для дітей. Педагоги реалізовують особистісно-орієнтований підхід, виховують у дітей командну взаємодію та повагу один до одного.

Професійна підготовка педагогів

— Педагоги продемонстрували належний рівень знань і навичок у сфері інтегрованих методів навчання. Більшість педагогів здатні органічно поєднувати різні навчальні компоненти в рамках одного заняття.

— Зазначено позитивні приклади професійного розвитку педагогів, які відвідують курси підвищення кваліфікації та обмінюються досвідом у колективі.

Враховуючи вище викладену інформацію, зазначаємо, що освітній процес у середніх і старших групах за принципом інтеграції здійснюється на належному рівні, проте потребує додаткових заходів для повного забезпечення умов інтегрованого навчання. А саме:

Зміцнити матеріально-технічну базу для проведення інтегрованих занять у середніх групах, забезпечивши групи матеріалами для дослідницької та практичної діяльності.
Посилити методичну підтримку педагогів середніх груп№8 та №12, педагогів старшої групи №7 шляхом організації тренінгів та консультацій для удосконалення навичок планування та реалізації інтеграційних підходів.
Вихователям: поглибити інформаційне забезпечення батьків,з метою залучення їх до освітнього процесу, підвищення їхньої обізнаності про інтеграційні методики та формування партнерських відносин між батьками та педагогами.
Систематизувати проведення інтегрованих занять для середніх груп, рекомендується скласти план інтегрованих занять із чітко визначеними освітніми цілями на місяць.
Акцентувати увагу на розвитку компетентностей дітей, таких як критичне мислення, комунікаційні навички та самостійність через різноманітні інтеграційні види діяльності.

Довідка про виконання вимог Базового компоненту дошкільної освіти у 2023-2024 навчальному році

Базовий компонент дошкільної освіти в КЗ «ЗДО № 59 ВМР» реалізується Освітньою програмою для дітей від двох до семи років «Дитина», програмою «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення», програмно-методичним комплексом «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення». Результати обстеження рівня розвитку компетентностей вихованців закладу за минулий навчальний рік засвідчують, що педагогічний колектив попри складнощі у здійсненні освітнього процесу під час дії воєнного стану на достатньому рівні виконує вимоги Базового компонента дошкільної освіти.

Так для виконання завдань освітнього напряму «Особистість дитини» колектив ЗДО протягом року створював безпечні та сприятливі умови для фізичного розвитку та гарного самопочуття дітей. Педагоги знайомили зі способами збереження власного здоров`я, прищеплювали елементарні навички особистої гігієни, проводили фізкультурно–оздоровчу роботу. Урізноманітнювали зміст занять з фізичної культури дихальними вправами імітаційного характеру, пальчиковою гімнастикою. Освітня діяльність спрямовувалась на розвиток здоров’язбережувальної, рухової та особистісної компетентності. Переважна більшість дітей має сформовані життєво необхідні рухові уміння та звички, розвинені фізичні якості. Дошкільники усвідомлюють цінність здоров’я, його значення для повноцінної життєдіяльності. Діти старшого дошкільного віку орієнтуються в основних емоціях і почуттях, усвідомлюють, чого хочуть, можуть обґрунтувати своє ставлення. Аналізуючи результати моніторингу, спостерігається значне покращення рівня розвитку компетентностей дітей, особливо у групах №5, №9 та №11. Робота з фізичного виховання проводиться систематично і в певній послідовності.

Створюючи умови для реалізації вимог освітнього напряму «Дитина в соціумі» педагоги розширювали уявлення дітей про дошкільний заклад, родину, професії дорослих, предмети побуту, звичаї українського народу, етичні норми, займались національно-патріотичним вихованням. Результатом сформованості соціально-громадянської компетентності є сформоване ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, а також ціннісне ставлення та повага до культурних надбань українського народу. Освітньо-виховна робота педагогів була спрямована на формування уявлень у дітей про місце кожної людини в соціальному середовищі; уявлення про себе як члена громади, суспільства. Значними показниками росту відзначились дошкільники груп №4, №5, №7 та №9.

Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі» передбачає розвивиток природничо-екологічної компетентності дошкільників. Педагоги протягом року виховували у дітей інтерес до розмаїття світу природи, формували загальні уявлення про природу планети Земля і Всесвіту, усвідомлення того, що життя людини неможливе без природи, уявлення про позитивний та негативний вплив людини на природне довкілля. Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об`єкти та явища природи. Протягом року вихователі залучали дітей до різних видів діяльності в природі, а саме: спостереження, праця на городах, виготовлення шпаківень, годівничок, висаджування насіння квітів, овочів. Залучали дітей до догляду за рослинами і тваринами. Згідно з результатами спостережень діти обізнані з природним середовищем, мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Але не у всіх дітей на достатньому рівні сформована природничо-екологічна компетентність. Діти відчувають труднощі у виявлені причинно-наслідкового зв`язку у природному довкіллі. Позитивною динамікою зростання рівня компетентності дітей даного напряму відзначились групи №3, №2, №5, №10 та №11.

Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» БКДО передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та співвідношення предметів, об`єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична). Цей напрям спрямований на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Особливо відчутний прогрес у засвоєнню сенсорних еталонів у групах раннього віку №1 та №3. Чудові результати мають вихованці старших груп №5, №9 та №10: діти знають найпростіші математичні поняття, усвідомлюють та запам’ятовують їх, знаходять власний спосіб вирішення завдань, отримують задоволення від пізнання нового, самостійного вирішення складного завдання.

Oсвітній напрям «Мовлення дитини» передбачає розвиток у дитини мовленнєвої, комунікативної та художньо-мовленнєвої компетентностей. Варто відзначити значне покращення показників у групах середнього дошкільного віку №4 та №6. Діти демонструють повагу до державної мови, знають елементарні правила користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Переважна більшість дітей вільно й невимушено вступають у розмову з однолітками та дорослими, використовують різні форми звертання та репліки. Розвиток мовлення дошкільників не можливий без засвоєння звукової культури, яка є основою оволодіння мовою. У групах дошкільного віку визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, умінням ініціювати, підтримувати розпочату розмову та усвідомлення української мови державною (95%). Словниковий запас, його обсяг і якість – це найважливіша складова мовленнєвого онтогенезу дошкільника. На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 65% дітей 4-5 р.ж.

Освітній напрям «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності, формування у них стійких інтересів до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об`єднань за інтересами, оцінюванню себе й інших, спонукає до обміну думками, заохочує до імпровізації. Розвиток ігрової компетентності означає здатність дітей організовувати ігри з іншими дітьми за власним вибором, обирати тему гри, моделювання явищ реального життя, розвиток сюжету на основі досвіду та знань. Результати моніторингу свідчать, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, особливе підвищення рівня компетентності спостерігається у дітей групи №4, №6, №12, №5, та №10.

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва». За результатами моніторингу пізнавальний інтерес до мистецтва виявив оволодіння технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва виявилось домінуючим. Діти старшої інклюзивної групи №5 оволоділи різноманітними нетрадиційними техніками: друкування паралоном, пробками, малювання ватними паличками, плямографія з трубочкою, монотипія предметна та інші. Вихователі старших груп №7, №9 та №10 сформували у дітей уявлення про жанри живопису, навчили вихованців елементарному аналізу творів мистецтв. Вихованці володіють доступними відомостями про художників за програмою «Дитина». Сформували естетичне ставлення до творів живопису та до мистецтва в цілому.

З метою досягнення ступеня компетентності, необхідного для гармонійного розвитку, в освітній процес включені різні форми роботи з обдарованими дітьми, зокрема, гурткова робота, в поточному році функціонували гуртки «Tip-Top English» — англійської мови та хореографічний «Smile», «Cherry dans», економічний гурток «Афлатунчик», «Чарівний світ творчості», творча майстерня «Kids cherry», «STREAM-освіта», які очолюють педагоги нашого закладу.

Вихователі груп раннього віку №1 та №3 (Глушко Л. Б., Маракова Н.В., Тимошенко Л.В., Порхун Д.О.) ефективно впроваджують варіативну складову освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» — розділ «Дитяче експериментування та винахідництво».

Загальна динаміка щодо готовності дітей до школи позитивна. Приблизно 91,5 % вихованців – випускників мають необхідний рівень для наступної ланки навчання і засвоєння початкової шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Результат аналізу психологічної готовності до школи показує, що функціональна зрілість психічних процесів у наших випускників складає 65,5%.

Вихователь-методист ______________________Євгенія ШИШКОВА

Про підсумки проведення тематичної перевірки системи фізкультурно-оздоровчої роботи в КЗ «ЗДО №59 ВМР»

На виконання плану роботи КЗ «ЗДО №59 ВМР» на 2023-2024 навчальний рік було проведено з 29.02 по 06.02. 2024р. тематичне вивчення системи фізкультурно-оздоровчої роботи в КЗ «ЗДО №59 ВМР».

Перевіркою охоплено всі вікові групи (крім групи №1 та групи №2, де тривають ремонтні роботи) та вивчалися такі аспекти:

Створення умов в групі для проведення оздоровчо-профілактичних заходів.
Планування оздоровчо-профілактичної роботи.
Вплив освітньо-виховної роботи протягом дня на формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей.
Взаємодія з батьками з питань оздоровчої роботи.
Використання позитивного досвіду та новітніх оздоровчих технологій в практиці роботи з дошкільниками.

Протягом звітного періоду з метою підвищення професійного рівня вихователів з питань збереження та зміцнення здоров’я дошкільнят були проведені такі методичні заходи:

педагогічні читання «Як мотивувати дошкільників до занять з фізкультури» ( січень 2024);
анкетування педагогів «Завдання з фізичного розвитку» (лютий 2024);
майстер-клас «Секрети планування фізкультурно-оздоровчої роботи» (січень 2024);
проведення конкурсу-огляду спортивних осередків (січень 2024);
колективні перегляди занять з фізичної культури;
анонс новинок методичної літератури та презентацій передового педагогічного досвіду педагогів-дошкільників України.

Для самостійного опрацювання запропоновано ряд статей із фахових журналів «Дошкільне виховання», «Вихователь-методист», «Палітра педагога». Відвідування педагогами ЗДО колективних переглядів занять з фізичної культури сприяло підвищенню рівня професійної майстерності. Зокрема, можна виділити колективний перегляд заняття з фізичного розвитку за методикою М.Єфіменка у молодшій групі №12. Вихователь Галина Буга продемонструвала високу професійну майстерність, продуктивну взаємодію з дітьми та ознайомила педагогів з особливостями проведення занять за методикою М.Єфіменка.

У ході вивчення аналізувалося матеріально-технічне, методичне забезпечення щодо питань фізичного виховання.

Однією з основних педагогічних умов, що забезпечують гармонійний фізичний розвиток дошкільнят в ЗДО є створення бази та матеріально-спортивного середовища з фізичного виховання. У закладі обладнана спортивно-музична зала (окремий фізкультурний зал відсутній), яка забезпечена необхідним спортивним інвентарем, і відповідає санітарно-гігієнічним, педагогічним нормам та вимогам техніки безпеки; на майданчиках спортивне обладнання, яке придатне до використання, але потребує оновлення. В кожній віковій групі є оформлений спортивний осередок (у групі №7 куточок потребує реконструкції) з різними традиційними та нетрадиційними атрибутами, обладнанням. За результатами конкурсу-огляду спортивних осередків можна зазначити, що для проведення профілактично-оздоровчої роботи педагоги використовують «доріжки здоров’я», килимки-масажери з природного та покидькового матеріалів, нетрадиційні набори для дихальної гімнастики, м’які драбини, ходулі, м’ячики для самомасажу та інші.

У методичному кабінеті є методична література, зразки планування та посібники з організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ЗДО.

Але слід зазначити, що вихователям усіх груп потрібно доповнити, оновити наявний асортимент міні куточків класичним та нетрадиційним спортивним обладнанням, що допоможе підвищити інтерес до занять з фізкультури та реалізовувати рухову активність малят. До виконання поставленого завдання слід підійти творчо, залучивши до співпраці батьків вихованців.

Результати, отримані під час вивчення питання планування роботи з фізичного розвитку, свідчать про те, що в усіх вікових групах запланована система загартовуючих заходів:

ранкова гімнастика;
гімнастика пробудження
прогулянки на свіжому повітрі;
фізкультурні заняття на свіжому повітрі та в спортивно-музичній залі.

Заняття з фізкультури плануються за М. Вільчковським та проводяться двічі на тиждень у спортивно-музичній залі, тричі на вулиці (залежно від пори року та погодних умов тривалість та кількість занять на вулиці зменшується), під час яких вихователі разом з дітьми виконують вправи, що розучувалися і закріплювалися на попередніх заняттях.

У ході перевірки було встановлено, що ранкова гімнастика та заняття з фізичної культури структурно-правильно побудовані, мають відповідну моторну щільність, постійно змінюються комплекси вправ для всіх вікових груп, проводяться під музичний супровід; всі види рухової активності, рухові уміння і навички відповідають програмовим вимогам; ігри та вправи підбираються правильно, відповідно до віку та фізичного розвитку дітей. Під час проведення занять та ранкової гімнастики звертається увага на поставу, осанку, активність дітей. Проте деякі труднощі у плануванні та проведенні занять виникають у молодих та недосвідчених педагогів, які потребують додаткових консультацій та практичних занять з вихователем-методистом.

Більшість педагогів складають перспективне планування занять з фізичної культури, усі педагоги планують комплекси ранкової гімнастики, гімнастики пробудження у перспективі, проте у більшості вікових груп відсутній системний підхід у плануванні рухливих ігор, використанні циклограм. У всіх вікових групах в наявності є листи здоров’я, відповідно до яких здійснюється диференційований підхід щодо процесу фізичного виховання дітей.

Результативність фізкультурно-оздоровчої роботи виявляється в засвоєнні програми на достатньому рівні у більшості дітей. Причиною зниження рівня засвоєння програмових вимог дошкільниками зумовлено тривалою відсутністю доступу дітей до дошкільної освіти в очному форматі у зв’язку з карантином, пізніше з введенням воєнного стану, також сигнали повітряної тривоги порушують цілісність та якість освітнього процесу.

Діти старших груп вміють виконувати вправи з різних вихідних положень (стоячи, сидячи, лежачи) з використанням предметів та без них; шикуватися та перешиковуватися з однієї колони у три через центр трійками без орієнтирів, пролізати в обруч прямо, лівим і правим боком, та підлізати під дугу, стрибати на двох й одній нозі, просуваючись уперед, повзати та ходити по гімнастичній лаві різними способами тощо.

Середні дошкільники володіють різними видами ходьби та бігу, виконують вправи з різних вихідних положень, а також з різними предметами; шикуються самостійно у колону невеликими групами і всією групою у коло, пари, шеренгу; перешиковуються з колон у ланки, повертаються ліворуч, праворуч, кругом; стрибають почергово на правій, на лівій нозі, з ноги на ногу, з обруча в обруч; підлізають правим, лівим боком і грудьми вперед під дугу; повзають по дошці, підтягуючись руками тощо.

Діти молодшої групи шикуються в коло з допомогою вихователя та за орієнтиром, володіють різними видами ходьби, стрибками на двох ногах з просуванням уперед; навичками кочення, кидання та ловіння; повзання та підлізання.

Слід виокремити роботу вихователів середньої групи №6 «Подоляночка» Оксани Вдовіченко, Тетяни Силюк та вихователя старшої інклюзивної групи №5 Людмили Демченко, які регулярно проводять ранкову гімнастику. Під час організації фізкультурно-оздоровчої роботи педагоги використовують виразне, емоційне та доступне мовлення, різноманітні методи, прийоми, реалізують сучасні підходи.

Педагоги закладу орієнтуються на створення оптимального рухового режиму, який відповідає біологічній потребі організму дитини і включає в себе виконання фізичних вправ, участь у рухливих іграх, тривалі прогулянки тощо. Засоби фізичного виховання добираються з урахуванням пори року та погодних умов, раціонального використання обладнання та фізкультурного інвентарю на майданчиках.

Рухливі ігри плануються та проводяться з урахуванням бажань та інтересів дітей. Але досить часто заплановані ігри не проводяться, а замінюються іншими, одноманітними, які вже давно знайомі дітям, не вказуються під час планування ускладнення в іграх. У плануванні зазначаються ігри на одноманітні рухи. Не всі вихователі використовують народні рухливі ігри.

Важливу роль у зміцненні здоров’я малят та забезпеченні потреби у руховій активності в умовах ЗДО відіграють щоденні прогулянки на свіжому повітрі. Слід відмітити роботу вихователів молодшої групи №12 Галини Буги та Яни Багінської та логопедичної групи №10 Наталі Курман, Тетяни Шургоцької, які цікаво і змістовно організовують прогулянки з дошкільнятами у будь-яку пору року.

Вихователі всіх вікових груп постійно дотримуються санітарно-гігієнічних вимог, систематично проводяться оздоровчі заходи зі зниження захворюваності. Згідно річного плану в ЗДО кожного останнього дня місяця проводиться День Здоров’я.

Важливу роль у фізкультурно-оздоровчій роботі відіграє гімнастика пробудження. Слід відмітити, що всі вихователі систематично планують і проводять даний вид роботи. Вихователі логопедичної групи №11 Ірина Савчук та Людмила Сірак використовують як традиційне, так і нетрадиційне обладнання, а саме ребристу дошку, різні види доріжок та килимків, цікавий інвентар для дихальної гімнастики. Вихователі групи раннього віку №3 Людмила Тимошенко та Діана Порхун проводять гімнастику пробудження за методикою М.Єфіменка, що сприяє м’якому та ефективному процесу пробудження малюків.

Важливе місце в оздоровчій роботі займають фізкультхвилинки, фізкультпаузи. Результати, отримані під час вивчення, свідчать про те, що вихователями всіх груп плануються і проводяться фізкультхвилинки. Доцільно та цікаво їх використовують вихователі старших груп: №7 Людмила Калінаічева та групи №9 Тетяна Гриценко. Діти із задоволенням проговорюють віршовані слова та виконують відповідні рухи, тим самим знімають м’язову втому та підвищують працездатність під час занять.

Повноцінний фізичний розвиток дитини неможливий без свідомого відповідального ставлення до свого здоров’я, наявності знань про його цінність для людини, способи його збереження. Саме тому педагоги систематично здійснюють валеологічне виховання дошкільнят: планують заняття, бесіди, дидактичні ігри, змістовно проводять Дні здоров’я. Вихователі Світлана Федорчук, Ірина Смолявська, Аріна Романюк не лише прищеплюють дітям навички здорового способу життя, а й активно взаємодіють з батьками щодо значення фізичного виховання дітей як у дошкільному закладі, так і вдома. У групах розроблені та оформлені відповідні консультації, поради, папки-пересувки.

Але поряд з позитивними сторонами є певні недоліки:

Нераціональне використання часу під час організації дітей та підготовки інвентаря для занять;
Несистематично плануються індивідуальні заняття з дітьми з фізичного розвитку;
Недостатнє оснащення спортивних осередків класичним та нетрадиційним обладнанням;
Вихователі старших груп недостатньо уваги приділяють формуванню у дітей самостійності під час виконання вправ;
Під час прогулянок вихователі проводять ігри з використанням одних і тих же основних рухів (ходьба та біг);
У деяких групах відсутність системи у плануванні рухливих ігор та занять;
Нерегулярне проведення фізкультурних розваг.

Виходячи з вищезазначеного та з метою поліпшення рівня фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми

2.1. Продовжити роботу з фізичного виховання, дотримуючись методично-інструктивних рекомендацій щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах від 02.09.2016 р. №1/9 – 456.

Постійно

2.2. Покращити роботу з планування фізкультурно-оздоровчих заходів: планувати систематично Дні здоров’я – один раз на місяць (останній день місяця), фізкультурні розваги – 2 рази на місяць, фізкультурні свята – 2-3 рази на рік;

2.2.1. У календарних планах використовувати циклограму рухливих ігор

Постійно

2.2.2. Планувати індивідуальні заняття з вправляння дітей у різноманітних рухах

Постійно

2.3. Формувати самостійність у дітей під час виконання вправ, рухів. Посилити роботу щодо чіткості виконання дітьми вправ під час проведення занять із фізичної культури

Постійно

2.4. Оновити та доповнити спортивні осередки необхідним обладнанням

До 01.03. 2024

Сторінка інструктора з фізкультури