Довідка про виконання вимог Базового компоненту дошкільної освіти у 2023-2024 навчальному році
Базовий компонент дошкільної освіти в КЗ «ЗДО № 59 ВМР» реалізується Освітньою програмою для дітей від двох до семи років «Дитина», програмою «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення», програмно-методичним комплексом «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення». Результати обстеження рівня розвитку компетентностей вихованців закладу за минулий навчальний рік засвідчують, що педагогічний колектив попри складнощі у здійсненні освітнього процесу під час дії воєнного стану на достатньому рівні виконує вимоги Базового компонента дошкільної освіти.
Так для виконання завдань освітнього напряму «Особистість дитини» колектив ЗДО протягом року створював безпечні та сприятливі умови для фізичного розвитку та гарного самопочуття дітей. Педагоги знайомили зі способами збереження власного здоров`я, прищеплювали елементарні навички особистої гігієни, проводили фізкультурно–оздоровчу роботу. Урізноманітнювали зміст занять з фізичної культури дихальними вправами імітаційного характеру, пальчиковою гімнастикою. Освітня діяльність спрямовувалась на розвиток здоров’язбережувальної, рухової та особистісної компетентності. Переважна більшість дітей має сформовані життєво необхідні рухові уміння та звички, розвинені фізичні якості. Дошкільники усвідомлюють цінність здоров’я, його значення для повноцінної життєдіяльності. Діти старшого дошкільного віку орієнтуються в основних емоціях і почуттях, усвідомлюють, чого хочуть, можуть обґрунтувати своє ставлення. Аналізуючи результати моніторингу, спостерігається значне покращення рівня розвитку компетентностей дітей, особливо у групах №5, №9 та №11. Робота з фізичного виховання проводиться систематично і в певній послідовності.
Створюючи умови для реалізації вимог освітнього напряму «Дитина в соціумі» педагоги розширювали уявлення дітей про дошкільний заклад, родину, професії дорослих, предмети побуту, звичаї українського народу, етичні норми, займались національно-патріотичним вихованням. Результатом сформованості соціально-громадянської компетентності є сформоване ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, а також ціннісне ставлення та повага до культурних надбань українського народу. Освітньо-виховна робота педагогів була спрямована на формування уявлень у дітей про місце кожної людини в соціальному середовищі; уявлення про себе як члена громади, суспільства. Значними показниками росту відзначились дошкільники груп №4, №5, №7 та №9.
Освітній напрям «Дитина в природному довкіллі» передбачає розвивиток природничо-екологічної компетентності дошкільників. Педагоги протягом року виховували у дітей інтерес до розмаїття світу природи, формували загальні уявлення про природу планети Земля і Всесвіту, усвідомлення того, що життя людини неможливе без природи, уявлення про позитивний та негативний вплив людини на природне довкілля. Виховання в дошкільників любові до рідної природи починається з розвитку їх сенсорних відчуттів, формування системи знань про об`єкти та явища природи. Протягом року вихователі залучали дітей до різних видів діяльності в природі, а саме: спостереження, праця на городах, виготовлення шпаківень, годівничок, висаджування насіння квітів, овочів. Залучали дітей до догляду за рослинами і тваринами. Згідно з результатами спостережень діти обізнані з природним середовищем, мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Але не у всіх дітей на достатньому рівні сформована природничо-екологічна компетентність. Діти відчувають труднощі у виявлені причинно-наслідкового зв`язку у природному довкіллі. Позитивною динамікою зростання рівня компетентності дітей даного напряму відзначились групи №3, №2, №5, №10 та №11.
Освітній напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» БКДО передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та співвідношення предметів, об`єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична). Цей напрям спрямований на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Особливо відчутний прогрес у засвоєнню сенсорних еталонів у групах раннього віку №1 та №3. Чудові результати мають вихованці старших груп №5, №9 та №10: діти знають найпростіші математичні поняття, усвідомлюють та запам’ятовують їх, знаходять власний спосіб вирішення завдань, отримують задоволення від пізнання нового, самостійного вирішення складного завдання.
Oсвітній напрям «Мовлення дитини» передбачає розвиток у дитини мовленнєвої, комунікативної та художньо-мовленнєвої компетентностей. Варто відзначити значне покращення показників у групах середнього дошкільного віку №4 та №6. Діти демонструють повагу до державної мови, знають елементарні правила користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Переважна більшість дітей вільно й невимушено вступають у розмову з однолітками та дорослими, використовують різні форми звертання та репліки. Розвиток мовлення дошкільників не можливий без засвоєння звукової культури, яка є основою оволодіння мовою. У групах дошкільного віку визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, умінням ініціювати, підтримувати розпочату розмову та усвідомлення української мови державною (95%). Словниковий запас, його обсяг і якість – це найважливіша складова мовленнєвого онтогенезу дошкільника. На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіють 65% дітей 4-5 р.ж.
Освітній напрям «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності, формування у них стійких інтересів до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об`єднань за інтересами, оцінюванню себе й інших, спонукає до обміну думками, заохочує до імпровізації. Розвиток ігрової компетентності означає здатність дітей організовувати ігри з іншими дітьми за власним вибором, обирати тему гри, моделювання явищ реального життя, розвиток сюжету на основі досвіду та знань. Результати моніторингу свідчать, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, особливе підвищення рівня компетентності спостерігається у дітей групи №4, №6, №12, №5, та №10.
Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва». За результатами моніторингу пізнавальний інтерес до мистецтва виявив оволодіння технічними прийомами для передачі своїх почуттів у малюнку, ліпленні, аплікації, поєднуючи елементи різних видів мистецтва виявилось домінуючим. Діти старшої інклюзивної групи №5 оволоділи різноманітними нетрадиційними техніками: друкування паралоном, пробками, малювання ватними паличками, плямографія з трубочкою, монотипія предметна та інші. Вихователі старших груп №7, №9 та №10 сформували у дітей уявлення про жанри живопису, навчили вихованців елементарному аналізу творів мистецтв. Вихованці володіють доступними відомостями про художників за програмою «Дитина». Сформували естетичне ставлення до творів живопису та до мистецтва в цілому.
З метою досягнення ступеня компетентності, необхідного для гармонійного розвитку, в освітній процес включені різні форми роботи з обдарованими дітьми, зокрема, гурткова робота, в поточному році функціонували гуртки «Tip-Top English» — англійської мови та хореографічний «Smile», «Cherry dans», економічний гурток «Афлатунчик», «Чарівний світ творчості», творча майстерня «Kids cherry», «STREAM-освіта», які очолюють педагоги нашого закладу.
Вихователі груп раннього віку №1 та №3 (Глушко Л. Б., Маракова Н.В., Тимошенко Л.В., Порхун Д.О.) ефективно впроваджують варіативну складову освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» — розділ «Дитяче експериментування та винахідництво».
Загальна динаміка щодо готовності дітей до школи позитивна. Приблизно 91,5 % вихованців – випускників мають необхідний рівень для наступної ланки навчання і засвоєння початкової шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Результат аналізу психологічної готовності до школи показує, що функціональна зрілість психічних процесів у наших випускників складає 65,5%.
Про підсумки проведення тематичної перевірки системи фізкультурно-оздоровчої роботи в КЗ «ЗДО №59 ВМР»
На виконання плану роботи КЗ «ЗДО №59 ВМР» на 2023-2024 навчальний рік було проведено з 29.02 по 06.02. 2024р. тематичне вивчення системи фізкультурно-оздоровчої роботи в КЗ «ЗДО №59 ВМР».
Перевіркою охоплено всі вікові групи (крім групи №1 та групи №2, де тривають ремонтні роботи) та вивчалися такі аспекти:
Створення умов в групі для проведення оздоровчо-профілактичних заходів.
Планування оздоровчо-профілактичної роботи.
Вплив освітньо-виховної роботи протягом дня на формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей.
Взаємодія з батьками з питань оздоровчої роботи.
Використання позитивного досвіду та новітніх оздоровчих технологій в практиці роботи з дошкільниками.
Протягом звітного періоду з метою підвищення професійного рівня вихователів з питань збереження та зміцнення здоров’я дошкільнят були проведені такі методичні заходи:
педагогічні читання «Як мотивувати дошкільників до занять з фізкультури» ( січень 2024);
анкетування педагогів «Завдання з фізичного розвитку» (лютий 2024);
майстер-клас «Секрети планування фізкультурно-оздоровчої роботи» (січень 2024);
проведення конкурсу-огляду спортивних осередків (січень 2024);
колективні перегляди занять з фізичної культури;
анонс новинок методичної літератури та презентацій передового педагогічного досвіду педагогів-дошкільників України.
Для самостійного опрацювання запропоновано ряд статей із фахових журналів «Дошкільне виховання», «Вихователь-методист», «Палітра педагога». Відвідування педагогами ЗДО колективних переглядів занять з фізичної культури сприяло підвищенню рівня професійної майстерності. Зокрема, можна виділити колективний перегляд заняття з фізичного розвитку за методикою М.Єфіменка у молодшій групі №12. Вихователь Галина Буга продемонструвала високу професійну майстерність, продуктивну взаємодію з дітьми та ознайомила педагогів з особливостями проведення занять за методикою М.Єфіменка.
У ході вивчення аналізувалося матеріально-технічне, методичне забезпечення щодо питань фізичного виховання.
Однією з основних педагогічних умов, що забезпечують гармонійний фізичний розвиток дошкільнят в ЗДО є створення бази та матеріально-спортивного середовища з фізичного виховання. У закладі обладнана спортивно-музична зала (окремий фізкультурний зал відсутній), яка забезпечена необхідним спортивним інвентарем, і відповідає санітарно-гігієнічним, педагогічним нормам та вимогам техніки безпеки; на майданчиках спортивне обладнання, яке придатне до використання, але потребує оновлення. В кожній віковій групі є оформлений спортивний осередок (у групі №7 куточок потребує реконструкції) з різними традиційними та нетрадиційними атрибутами, обладнанням. За результатами конкурсу-огляду спортивних осередків можна зазначити, що для проведення профілактично-оздоровчої роботи педагоги використовують «доріжки здоров’я», килимки-масажери з природного та покидькового матеріалів, нетрадиційні набори для дихальної гімнастики, м’які драбини, ходулі, м’ячики для самомасажу та інші.
У методичному кабінеті є методична література, зразки планування та посібники з організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ЗДО.
Але слід зазначити, що вихователям усіх груп потрібно доповнити, оновити наявний асортимент міні куточків класичним та нетрадиційним спортивним обладнанням, що допоможе підвищити інтерес до занять з фізкультури та реалізовувати рухову активність малят. До виконання поставленого завдання слід підійти творчо, залучивши до співпраці батьків вихованців.
Результати, отримані під час вивчення питання планування роботи з фізичного розвитку, свідчать про те, що в усіх вікових групах запланована система загартовуючих заходів:
ранкова гімнастика;
гімнастика пробудження
прогулянки на свіжому повітрі;
фізкультурні заняття на свіжому повітрі та в спортивно-музичній залі.
Заняття з фізкультури плануються за М. Вільчковським та проводяться двічі на тиждень у спортивно-музичній залі, тричі на вулиці (залежно від пори року та погодних умов тривалість та кількість занять на вулиці зменшується), під час яких вихователі разом з дітьми виконують вправи, що розучувалися і закріплювалися на попередніх заняттях.
У ході перевірки було встановлено, що ранкова гімнастика та заняття з фізичної культури структурно-правильно побудовані, мають відповідну моторну щільність, постійно змінюються комплекси вправ для всіх вікових груп, проводяться під музичний супровід; всі види рухової активності, рухові уміння і навички відповідають програмовим вимогам; ігри та вправи підбираються правильно, відповідно до віку та фізичного розвитку дітей. Під час проведення занять та ранкової гімнастики звертається увага на поставу, осанку, активність дітей. Проте деякі труднощі у плануванні та проведенні занять виникають у молодих та недосвідчених педагогів, які потребують додаткових консультацій та практичних занять з вихователем-методистом.
Більшість педагогів складають перспективне планування занять з фізичної культури, усі педагоги планують комплекси ранкової гімнастики, гімнастики пробудження у перспективі, проте у більшості вікових груп відсутній системний підхід у плануванні рухливих ігор, використанні циклограм. У всіх вікових групах в наявності є листи здоров’я, відповідно до яких здійснюється диференційований підхід щодо процесу фізичного виховання дітей.
Результативність фізкультурно-оздоровчої роботи виявляється в засвоєнні програми на достатньому рівні у більшості дітей. Причиною зниження рівня засвоєння програмових вимог дошкільниками зумовлено тривалою відсутністю доступу дітей до дошкільної освіти в очному форматі у зв’язку з карантином, пізніше з введенням воєнного стану, також сигнали повітряної тривоги порушують цілісність та якість освітнього процесу.
Діти старших груп вміють виконувати вправи з різних вихідних положень (стоячи, сидячи, лежачи) з використанням предметів та без них; шикуватися та перешиковуватися з однієї колони у три через центр трійками без орієнтирів, пролізати в обруч прямо, лівим і правим боком, та підлізати під дугу, стрибати на двох й одній нозі, просуваючись уперед, повзати та ходити по гімнастичній лаві різними способами тощо.
Середні дошкільники володіють різними видами ходьби та бігу, виконують вправи з різних вихідних положень, а також з різними предметами; шикуються самостійно у колону невеликими групами і всією групою у коло, пари, шеренгу; перешиковуються з колон у ланки, повертаються ліворуч, праворуч, кругом; стрибають почергово на правій, на лівій нозі, з ноги на ногу, з обруча в обруч; підлізають правим, лівим боком і грудьми вперед під дугу; повзають по дошці, підтягуючись руками тощо.
Діти молодшої групи шикуються в коло з допомогою вихователя та за орієнтиром, володіють різними видами ходьби, стрибками на двох ногах з просуванням уперед; навичками кочення, кидання та ловіння; повзання та підлізання.
Слід виокремити роботу вихователів середньої групи №6 «Подоляночка» Оксани Вдовіченко, Тетяни Силюк та вихователя старшої інклюзивної групи №5 Людмили Демченко, які регулярно проводять ранкову гімнастику. Під час організації фізкультурно-оздоровчої роботи педагоги використовують виразне, емоційне та доступне мовлення, різноманітні методи, прийоми, реалізують сучасні підходи.
Педагоги закладу орієнтуються на створення оптимального рухового режиму, який відповідає біологічній потребі організму дитини і включає в себе виконання фізичних вправ, участь у рухливих іграх, тривалі прогулянки тощо. Засоби фізичного виховання добираються з урахуванням пори року та погодних умов, раціонального використання обладнання та фізкультурного інвентарю на майданчиках.
Рухливі ігри плануються та проводяться з урахуванням бажань та інтересів дітей. Але досить часто заплановані ігри не проводяться, а замінюються іншими, одноманітними, які вже давно знайомі дітям, не вказуються під час планування ускладнення в іграх. У плануванні зазначаються ігри на одноманітні рухи. Не всі вихователі використовують народні рухливі ігри.
Важливу роль у зміцненні здоров’я малят та забезпеченні потреби у руховій активності в умовах ЗДО відіграють щоденні прогулянки на свіжому повітрі. Слід відмітити роботу вихователів молодшої групи №12 Галини Буги та Яни Багінської та логопедичної групи №10 Наталі Курман, Тетяни Шургоцької, які цікаво і змістовно організовують прогулянки з дошкільнятами у будь-яку пору року.
Вихователі всіх вікових груп постійно дотримуються санітарно-гігієнічних вимог, систематично проводяться оздоровчі заходи зі зниження захворюваності. Згідно річного плану в ЗДО кожного останнього дня місяця проводиться День Здоров’я.
Важливу роль у фізкультурно-оздоровчій роботі відіграє гімнастика пробудження. Слід відмітити, що всі вихователі систематично планують і проводять даний вид роботи. Вихователі логопедичної групи №11 Ірина Савчук та Людмила Сірак використовують як традиційне, так і нетрадиційне обладнання, а саме ребристу дошку, різні види доріжок та килимків, цікавий інвентар для дихальної гімнастики. Вихователі групи раннього віку №3 Людмила Тимошенко та Діана Порхун проводять гімнастику пробудження за методикою М.Єфіменка, що сприяє м’якому та ефективному процесу пробудження малюків.
Важливе місце в оздоровчій роботі займають фізкультхвилинки, фізкультпаузи. Результати, отримані під час вивчення, свідчать про те, що вихователями всіх груп плануються і проводяться фізкультхвилинки. Доцільно та цікаво їх використовують вихователі старших груп: №7 Людмила Калінаічева та групи №9 Тетяна Гриценко. Діти із задоволенням проговорюють віршовані слова та виконують відповідні рухи, тим самим знімають м’язову втому та підвищують працездатність під час занять.
Повноцінний фізичний розвиток дитини неможливий без свідомого відповідального ставлення до свого здоров’я, наявності знань про його цінність для людини, способи його збереження. Саме тому педагоги систематично здійснюють валеологічне виховання дошкільнят: планують заняття, бесіди, дидактичні ігри, змістовно проводять Дні здоров’я. Вихователі Світлана Федорчук, Ірина Смолявська, Аріна Романюк не лише прищеплюють дітям навички здорового способу життя, а й активно взаємодіють з батьками щодо значення фізичного виховання дітей як у дошкільному закладі, так і вдома. У групах розроблені та оформлені відповідні консультації, поради, папки-пересувки.
Але поряд з позитивними сторонами є певні недоліки:
Нераціональне використання часу під час організації дітей та підготовки інвентаря для занять;
Несистематично плануються індивідуальні заняття з дітьми з фізичного розвитку;
Недостатнє оснащення спортивних осередків класичним та нетрадиційним обладнанням;
Вихователі старших груп недостатньо уваги приділяють формуванню у дітей самостійності під час виконання вправ;
Під час прогулянок вихователі проводять ігри з використанням одних і тих же основних рухів (ходьба та біг);
У деяких групах відсутність системи у плануванні рухливих ігор та занять;
Нерегулярне проведення фізкультурних розваг.
Виходячи з вищезазначеного та з метою поліпшення рівня фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми
Рекомендовано:
Вихователю-методисту:
Провести консультації та практичні заняття для молодих вихователів щодо планування та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку.
Поповнити методичний кабінет методичними розробками та літературою з фізичного розвитку дошкільнят.
Вихователям усіх груп:
2.1. Продовжити роботу з фізичного виховання, дотримуючись методично-інструктивних рекомендацій щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах від 02.09.2016 р. №1/9 – 456.
Постійно
2.2. Покращити роботу з планування фізкультурно-оздоровчих заходів: планувати систематично Дні здоров’я – один раз на місяць (останній день місяця), фізкультурні розваги – 2 рази на місяць, фізкультурні свята – 2-3 рази на рік;
2.2.1. У календарних планах використовувати циклограму рухливих ігор
Постійно
2.2.2. Планувати індивідуальні заняття з вправляння дітей у різноманітних рухах
Постійно
2.3. Формувати самостійність у дітей під час виконання вправ, рухів. Посилити роботу щодо чіткості виконання дітьми вправ під час проведення занять із фізичної культури
Постійно
2.4. Оновити та доповнити спортивні осередки необхідним обладнанням
