Освітні програми, що реалізуються в закладі
• Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (автори: Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Богданець-Білоскаленко Н.І.).
Парціальні освітні програми:
«Про себе треба знати, про себе треба дбати», парціальна програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від 3 до 6 років (авт. Лохвицька Л. В.);
«Дитяча хореографія», програма хореографічної діяльності дітей від 3-ох до 7-ми років» (авт. Шевчук А.С.);
Парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6–7 років «Вчимося жити разом». Піроженко Т. О., Хартман О. Ю.
«Моя країна – Україна». Парціальна програма з патріотичного виховання для дітей старшого дошкільного віку. – Н.Гавриш, О.Косенчук, Т.Піроженко).
Лохвицька Л. «Скарбниця моралі». Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку.
«Афлатот», програма соціальної і фінансової освіти дітей від 3 до 6 років.
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
педагогічною радою Директор КЗ «ЗДО №59 ВМР»
КЗ «ЗДО № 59 ВМР» _________Альона КАРПИНА
протокол № 1
від «29» серпня 2024 року
Освітня програма
комунального закладу
«Заклад дошкільної освіти №59
Вінницької міської ради»
на 2024-2025 навчальний рік
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………… 2
Розділ І. Загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання (набуті компетентності) ……………………………………………………………. 6
Розділ ІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх реалізації…………………………………………………………. 11
Розділ ІІІ. Форми організації освітнього процесу………………………………. 17
Розділ IV. Корекційно-розвитковий складник освітньої програми…………… 19
4.1. Підтримка дітей з особливими освітніми потребами в ЗДО
4.2. Корекційно-розвиткові заняття……………………………………………… 20
Розділ V. Моніторинг показників компетентності дітей за освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти …………………………………………..22
Розділ VІ. Система внутрішнього забезпечення якості освіти………………… 27
Розділ VІІ. Показники реалізації освітньої програми………………………….. 31
Додатки …………………………………………………………………………… 33
Вступ
Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» комунальний заклад «Заклад дошкільної освіти № 59 Вінницької міської ради» на 2024 – 2025 навчальний рік спрямовує діяльність на створення безпечного середовища для організації освітнього процесу, забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.
Освітня програма комунального закладу «Заклад дошкільної освіти № 59 Вінницької міської ради» на 2024 – 2025 навчальний рік розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» та згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України №33 від 12.01.2021.
В закладі дошкільної освіти зареєстровано 270 дітей, на кінець навчального року 130 з них відвідує дитячий садок.
В закладі функціонує 12 груп, а саме:
2 групи – для дітей третього року життя (36 дітей), одна з них інклюзивна;
3 групи – для дітей четвертого року життя (65 дітей);
2 групи – для дітей п’ятого року життя (53 дітей), одна з них – інклюзивна для дітей з ООП;
3 групи – для дітей шостого року життя (81 дитина), одна із них – інклюзивна для дітей з ООП;
2 спецгрупи для дітей з вадами мовлення – (35 дітей).
Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», адміністрація ЗДО приймає на роботу тільки педагогів, які мають відповідну повну вищу та неповну вищу педагогічну освіту. Заклад дошкільної освіти не достатньо укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом (5 вакансій вихователя, 1 – асистент вихователя, 1 – помічник вихователя).
Підбір і розстановка педагогічних кадрів має велике значення як у роботі з дітьми, так і в роботі колективу в цілому. При комплектації груп педагогічними працівниками враховується психологічна сумісність педагогів, рівень їх професіоналізму, досвід роботи, ділові якості.
Педагогічні кадри за віковими групами закріплюються наказом по закладу дошкільної освіти на початку року. Адміністрація ЗДО диференційовано підходить до вихователя-початківця і до досвідченого педагога-майстра, створюючи усі умови для розкриття їх творчого потенціалу. В цілому робота колективу ЗДО відмічається стабільністю та позитивною результативністю.
В КЗ «ЗДО №59 ВМР» велика увага звертається на організацію роботи з батьками вихованців у розрізі вивчення їх національної приналежності, культурних вподобань, залучення до спільного дозвілля з дітьми в ЗДО, надання практичних порад щодо розвитку та виховання дітей тощо.
Всі педагоги, які працюють з дітьми, розмовляють українською мовою, володіють знаннями про культуру рідного краю, міста, що дає свій відбиток на спілкуванні з дітьми, організацію освітньої діяльності.
Предметно-розвивальне середовище в ЗДО відповідає вимогам. Створення сприятливого для розвитку оточення в закладі включає в себе розумну і естетичну організацію простору і його елементів: дитячі іграшки, дитячі меблі, дитячі книжки, дитячі малюнки тощо. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності. В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Наповнення осередків перед початком навчального року змінено згідно з віковими особливостями дітей конкретної групи.
Компоненти розвивального предметного середовища включають не тільки групові приміщення, а й інший функціональний простір – музично- фізкультурну залу, ресурсну кімнату, прогулянкові майданчики.
Важливим чинником, який враховано при організації середовища в ЗДО є загальна ситуація, яка склалася в Україні у зв’язку з воєнними діями. Так, для створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу користуємось облаштованим укриттям, яке знаходиться за 300 м від закладу і дозволяє продовжити освітній процес під час повітряної тривоги.
Освітня програма окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення вихованцями обов’язкових результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
Освітня програма визначає:
– загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання (набуті компетентності);
– перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічну послідовність їх реалізації;
– форми організації освітнього процесу;
– систему внутрішнього забезпечення якості освіти.
Зміст освітньої програми передбачає:
– формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
– виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
– формування емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
– розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.
Мета і завдання освітньої програми:
– забезпечення якісної організації та здійснення освітнього процесу в ЗДО;
– створення умов, комфортних для розвитку пізнавальних і психічних процесів дітей, їхньої спрямованості на активність у соціумі;
– забезпечення реалізації можливостей і здібностей кожної дитини;
– створення в групах атмосфери гуманного та доброзичливого ставлення до всіх вихованців, що сприятиме вихованню у них товариськості, доброзичливості, допитливості, ініціативності, формуванню самостійності і творчості;
– турбота про здоров’я, емоційне благополуччя та своєчасний всебічний розвиток кожної дитини;
– максимальне використання різноманітних видів дитячої діяльності, їх інтеграція задля підвищення ефективності освітнього процесу;
– творча організація (креативність) освітнього процесу;
– варіативність використання навчального матеріалу з метою розвитку творчості з урахуванням інтересів і здібностей кожної дитини;
– забезпечення шанобливого ставлення до результатів дитячої творчості;
– єдність підходів до виховання дітей в умовах закладу дошкільної освіти та сім’ї;
– забезпечення наступності між закладом дошкільної освіти та початковою школою, що виключає розумові та фізичні перевантаження у змісті освіти дітей дошкільного віку;
– організація психолого-педагогічної підтримки дітей у відповідності з їх віковими та індивідуальними особливостями і здібностями, розвиток здібностей і творчого потенціалу кожної дитини як суб’єкта відносин з самим собою, іншими дітьми, дорослими та світом;
– забезпечення психолого-педагогічної підтримки сім’ї та підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку освіти, охорони і зміцнення здоров’я дітей;
– корекційно-розвивальна робота, що забезпечує своєчасну спеціалізовану допомогу в освоєнні змісту навчання і корекцію вад дітей в умовах закладу дошкільної освіти;
– підвищення професійної майстерності педагогів дошкільної освіти.
Організація освітнього процесу в комунальному закладі «Заклад дошкільної освіти № 59 Вінницької міської ради» на 2024 – 2025 навчальний рік буде спрямована на реалізацію таких завдань:
- Продовжувати роботу з формування соціально-комунікативної компетентності дітей дошкільного віку, розвитку емоційного інтелекту шляхом формуванню системи наукових знань про основні чинники розвитку живої природи, про природоохоронну роботу шляхом пошуково-дослідницької та експериментальної діяльності.
- Формувати соціально-громадянську компетентність дитини дошкільного віку через різні види дитячої діяльності: ігрову, комунікативну, художньо-естетичну, здоров’язбережувальну тощо.
- Розпочати роботу з інтегративного підходу до побудови таких науково-педагогічних засад організації освітнього процесу, які забезпечували б формування у дошкільників пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки у різних життєвих ситуаціях і здатності застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо) шляхом використання різних інноваційних програм і технологій.
Педагоги ЗДО забезпечують засвоєння здобувачами освіти обов’язкового мінімуму змісту дошкільної освіти на рівні вимог Базового компонента дошкільної освіти.
Обов’язковий мінімум передбачає:
— компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини;
— надання пріоритету соціально-громадянської компетентності дошкільників, формування у дітей узгоджувати особисті інтереси з колективними;
— формування рухової та здоров’язбережувальної компетентностей;
— забезпечення індивідуального особистісного розвитку.
Забезпечення наступності і перспективності в освітньому процесі між дошкільною і початковою освітою полягає у послідовності чинних програм розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку та освітньої програми для 1 класу початкової школи.
Формування позитивної мотивації здобувачів освіти до освітньої діяльності здійснюється через розвиток життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
Розділ І
Загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти
Освітній процес у комунальному закладі «Заклад дошкільної освіти № 59 Вінницької міської ради» здійснюється відповідно до програмно-методичного забезпечення та є єдиним комплексом освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми комплексними та парціальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.
Відповідно до рішення педагогічної ради комунального закладу «Заклад дошкільної освіти № 59 Вінницької міської ради» (протокол №1 від 29 серпня 2024 року) освітній процес здійснюватиметься за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України та регіональними парціальними програмами (у разі їх використання).
Зміст інваріантної складової Базового компонента дошкільної освіти забезпечується через освітню програму для дітей від 2 до 7 років «Дитина», рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист МОН України від 23.07.2020 № 1/11–4960), методичними рекомендаціями до освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (2021р).
Варіативна складова Базового компонента дошкільної освіти реалізується через роботу гуртків та інтеграцію змісту парціальних програм у різні види діяльності.
У 2024–2025 навчальному році будуть упроваджуватись такі парціальні програми для інтеграції їх змісту у різні види діяльності: парціальна освітня програма «Про себе треба знати, про себе треба дбати», програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від 3 до 6 років (авт. Лохвицька Л. В.); програма з морального виховання дітей дошкільного віку «Скарбниця моралі», (авт. Л.Лохвицька); парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років «Вчимося жити разом»; програма соціальної та фінансової освіти «Афлатот»; «Моя країна – Україна». Парціальна програма з патріотичного виховання для дітей старшого дошкільного віку. – Н.Гавриш, О.Косенчук, Т.Піроженко); Трофімченко І. Малашевська І. «Музично- казкові намистинки»: оздоровчо-освітня робота з дітьми четвертого року життя; парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку «Казкова фізкультура» (Єфименко М.М.); програма хореографічної діяльності дітей від 3-х до 7-ми років «Дитяча хореографія» (Шевчук А.С.).
У 2024–2025 навчальному році буде організовано роботу таких гуртків (протокол №1 від 29 серпня 2024 року):
№ з/п | Назва гуртка | Вікова категорія дітей | Керівник |
1. |
«Господарик» (економічне виховання) |
6-й рік життя |
Вихователь Федорчук С.А. |
2. |
Tip-Top English (анг.мова)
|
6-й рік життя |
Вихователь Вдовіченко О.С. |
3. |
Хореографічний гурток «Smile»
|
5-й, 6-й рік життя
|
Музичний керівник Войціцька М.М. |
4. | Вокальний гурток «Cherry» | 5-й, 6-й рік життя |
Музичний керівник Браім О.В |
5. |
«Країна Мовляндія»
|
6-й рік життя |
Вихователь Гриценко Т.О. |
6. | «Радість творчості» | 5-й рік життя |
Вихователь Шургоцька Т.М. |
7. | Творча майстерня «Cherry kids» | 6-й рік життя |
Вихователь Сірак Л.П. |
8. | «Чарівний світ творчості» | 4-й рік життя |
Вихователь Демченко Л.В. |
9. |
Гурток «Чарівна сила казки» (за методикою Фесюкової) |
5-й, 6-й рік життя |
Вихователь Калінаічева Л.В. |
10. |
«Дбаємо про себе» (за програмою Лохвицької Л. «Про себе треба знати, про себе треба дбати») |
5-й рік життя |
Вихователь Смолявська І.В. |
11. | «Скарбниця моралі» | 5-й рік життя |
Вихователь Буга Г.Й. |
Впровадження комплексних та парціальних програм
№ з/п | Зміст роботи | Термін | Відповідальний |
1. | Г.Бєлєнька, М Машовець Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина» | Вересень-травень | Вихователі всіх вікових груп |
2. | Лохвицька.Л. «Про себе треба знати, про себе треба дбати», програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку | вересень-травень |
Смолявська І.В. |
3. |
М.Єфименко. Казкова фізкультура. Програма з фізичного виховання для дітей раннього та дошкільного віку |
вересень-травень |
Маєвська О.Ф. Буга Г.Й. |
4. | Парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6–7 років «Вчимося жити разом». Піроженко Т. О., Хартман О. Ю. | вересень-травень |
Силюк Т.М. Вдовіченко О.С. |
5. | Лохвицька Л. «Скарбниця моралі». Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку. | вересень-травень |
Буга Г.Й. Багінська Я.С. |
6. | «Моя країна – Україна». Парціальна програма з патріотичного виховання для дітей старшого дошкільного віку. – Н.Гавриш, О.Косенчук, Т.Піроженко). | вересень-травень |
Сірак Л.П. Савчук І.П. |
7. | «Афлатот» — програма соціальної та фінансової освіти | вересень-травень |
Федорчук С.А. Романюк А.Л. |
8. | Трофімченко І. Малашевська І. «Музично- казкові намистинки»: оздоровчо-освітня робота з дітьми четвертого року життя | вересень-травень |
Браім О.В. Войціцька М.М. |
9. | Шевчук А.С.«Дитяча хореографія» | вересень-травень |
Браім О.В. Войціцька М.М. |
Варіативна складова комплексної програми «Дитина» реалізується під час освітньої діяльності у групах раннього віку через використання елементів дитячого експериментування та винахідництва, у гуртковій роботі реалізується розділ «Tip-Top English».
Мова навчання та виховання дітей українська.
Планування та організація життєдіяльності у ЗДО здійснюється за режимними моментами з урахуванням блочно-тематичного принципу планування.
У 2024–2025 навчальному році у ЗДО функціонуватимуть такі групи:
2 молодші групи для дітей 3-го року життя:
група №1, «Сонечко», вихователь Л. Глушко;
група №3, «Метелик», вихователі: Л.Тимошенко, А. Ковалюк;
2 молодші групи для дітей 4-го року життя:
група №5 «Барвінок» (інклюзивна), вихователь Л. Демченко;
група №9 «Віночок», вихователі: Т. Гриценко, О. Вонча;
4 середні групи для дітей 5-го року життя:
Група №12 «Журавлик», вихователі: Г. Буга, Я. Багінська;
група №8 «Пазлик», вихователь І.Смолявська;
група №2 «Ромашка», вихователь М. Бернацька;
група №10 «Веселка» (логопедична), вихователь Т. Шургоцька, Н. Карбівська, вчитель-логопед О. Конончук;
4 старші групи для дітей 6-го (7-го) року життя:
група №11 «Вишенька» (логопедична), вихователі: Л. Сірак, І. Савчук, вчитель-логопед В. Татур.
група №6 «Всезнайки», вихователі: О. Вдовіченко, Т. Силюк.
група №4 «Квіточка» (інклюзивна), вихователі: С. Федорчук, А. Романюк, асистент вихователя Л. Демченко;
група №7 «Соняшник» (інклюзивна), вихователі: Л. Калінаічева, О. Маєвська, асистент вихователя В. Романенко.
Заклад дошкільної освіти працює за п’ятиденним робочим тижнем, з 12- годинним режимом роботи. Вихідні – субота, неділя, святкові дні. Початок роботи о 7.30, кінець — 19.30.
З метою реалізації Базового компоненту дошкільної освіти, вищезазначених освітніх програм та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році» (лист МОН від 21.08.2023 № 1/12490-23), лист МОН України «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році № 1/8504-22 від 27 липня 2022 року. Розподіл групових фронтальних занять на тиждень у 2024–2025 навчальному році у групах з 12- годинним перебуванням (5-денний робочий тиждень) за освітньою програмою для дітей від 2 до 7 років «Дитина», рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист МОН України від 23.07.2020 № 1/11–4960), становитеме:
Види діяльності за освітніми напрямами | Кількість занять на тиждень за віковими групами | |||
Перша молодша (3-й р.ж.) № 1, 3 |
Друга молодша (4-й р.ж.) № 5, 9 |
Середня (5-й р.ж.) № 2, 8, 12, 10 |
Старша (6-й р.ж.) № 4, 6, 7, 11 |
|
Ознайомлення із соціумом і розвиток мовлення | 1 | 2 | 2 | 3 |
Ознайомлення з природним довкіллям | 1 | 1 | 1 | 2 |
Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо) і культура мовленнєвого спілкування | 4 | 4 | 5 | 5 |
Сенсорний розвиток | 2 | — | — | — |
Логіко-математичний розвиток | — | 1 | 1 | 2 |
Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування | 2 | 3 | 3 | 3 |
Здоров’я та фізичний розвиток | 2 | 3 | 3 | 3 |
Загальна кількість занять на тиждень | 10 | 11 | 12 | 15 |
Додаткові освітні послуги на вибір батьків | — | 3 | 4 | 5 |
Максимальна кількість занять на тиждень | 10 | 14 | 15 | 20 |
Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах) |
1,4 | 3,5 | 5,3 | 8,3 |
Примітки:
- Заняття з художньої літератури планується таким чином: у середній та старшій групах 1 заняття на тиждень може бути проведено за рахунок кількості занять з художньо-продуктивної діяльності; з розвитку мовлення у ІІ молодшій групі; у І молодшій групі та групі раннього віку ‒ інтегруватися у вище названі заняття.
Художньо-продуктивна діяльність (образотворча) може проводитися у другу половину дня у дошкільних групах (4-й, 5-й, 6-й р. ж.)
- Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей. Фізкультурні заняття можуть проводитися у другу половину дня у дошкільних (4-й, 5-й, 6-й р. ж.) групах.
- Мовлення дитини у формі заняття здійснюється відповідно до обраного типу: предметне чи комплексне. Одне заняття в тиждень передбачає комунікативний розвиток. Заняття мовленнєвого напряму інтегруються у зміст інших занять з метою реалізації програмових вимог за даним напрямом у повному обсязі.
- Пізнавально-дослідницька діяльність (логіко-математичний розвиток, дитина в сенсорно-пізнавальному просторі) проводиться як під час окремих (предметних занять), так у межах інтеграції в інші освітні напрями. Реалізуються не лише на спеціально організованих заняттях, а й інтегруються у інші види діяльності дітей.
- Заняття екопростір розвитку дитини включає соціальний світ, предметний та природний світ у групах 3-го і 4-го року життя проводяться 1 раз на 2 тижні та інтегруються у зміст занятійних та інших форм організації дітей.
- Заняття гуртків у групах з довготривалим терміном перебування проводяться для дітей, які відвідують навчальні заняття, у інші дні, щоб запобігти перевантаження дітей. З перелічених гуртків діти відвідують заняття відповідно до своїх інтересів та вподобань. Кількість занять на тиждень не перевищує гранично допустиме навчальне навантаження на дитину.
- Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять. Зменшення навантаження на дітей відбувається за рахунок реалізації блочно-тематичного принципу планування, проведення інтегрованих занять, під час яких реалізуються завдання занять різних типів.
Розділ ІІ
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх вивчення
Зміст освітнього процесу в ЗДО у 2024–2025 навчальному році буде спрямований на формування та розвиток компетентностей вихованців відповідно до освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти:
Освітній напрям | Зміст освітнього процесу |
Особистість дитини |
Рухова компетентність Наявність стійкої мотивації дитини до щоденного прояву різних видів рухової активності, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей. Здоров’язбережувальна компетентність Сукупність елементарних знань про людину та її здоров’я, здоровий спосіб життя. Стійка мотивація еколого-валеологічної спрямованості щодо пізнання себе та довкілля, яка спонукає до використання навичок здоров’язбережувальної поведінки. Потреба в опануванні способами збереження та зміцнення власного здоров’я, орієнтованих на самопізнання та самореалізацію. Особистісна компетентність Реалізується у творчій активності дитини у всіх специфічно дитячих видах діяльності й виявляється (має прояв) в особистісних якостях дитини — від елементарних уявлень та позитивного ставлення дитини до свого внутрішнього світу (думок, почуттів, мрій, бажань, мотивів, планів, ідеалів, цілей, прагнень) до становлення основ її світогляду і розвиненості її свідомості (пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, позитивної налаштованості дій, думок, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами). |
Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі |
Предметно-практична, технологічна компетентність Обізнаність із працею дорослих, вияв інтересу та поваги до професій, здатність брати участь у спільній праці з дорослими, дітьми. Творчий прояв себе у самостійній предметно-практичній діяльності. Здатність дитини з допомогою дорослого та самостійно організовувати спільну з однолітками діяльність, налагоджувати взаємини, творчо реалізувати задуми, які формуються у просторі предметно-практичної, предметно-ігрової (рухливі, дидактичні ігри, ігри з правилами), конструкторсько-будівельної, художньо-продуктивної, господарсько-побутової, дослідницької, пізнавальної, сенсорно-пізнавальної діяльностей. Сенсорно-пізнавальна, логіко-математична, дослідницька компетентність Наявність базису логіко-математичних, дослідницьких знань, які ґрунтуються на набутих дитиною уміннях і навичках, пізнавальному досвіді і забезпечують здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльностей, яка формується у просторі предметно-практичної, предметно-ігрової, конструкторсько-будівельної, художньо-продуктивної, господарсько-побутової діяльностей. |
Дитина в природному довкіллі |
Природничо-екологічна компетентність Здатність дитини до природодоцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що ґрунтується на емоційно-ціннісному ставленні до природи, знаннях її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльностей. Навички, орієнтовані на сталий розвиток Сформованість у дитини моделей поведінки сталого способу життя, що виявляються у сформованості початкових уявлень про сталі дії і поведінку, усвідомленні дошкільниками необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до цього; розвиненості у дітей ефективних звичок соціальної поведінки, поводження з природними ресурсами та збереження природи і бажання так діяти. |
Гра дитини |
Ігрова компетентність Здатність дитини до розвитку особистісного потенціалу (фізичного, психічного, соціального, духовного), наявність творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості, сформованість стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе. |
Дитина в соціумі |
Соціально-громадянська компетентність Ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, до міжособистісної взаємодії з членами сім’ї, родини, іншими людьми, однолітками в соціально-громадянському просторі, до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур; здатність та прояв особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини; готовність до посильної участі у демократичних процесах, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві. |
Мовлення дитини |
Мовленнєва компетентність Здатність людини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів. Мовленнєва компетентність об’єднує фонетичний, лексичний, граматичний, діалогічний, монологічний складники та засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість. Комунікативна компетентність Вмотивованість дитини до взаємодії з однолітками і дорослими, здатність будувати діалог у різних формах конструктивної взаємодії, підтримувати партнерські стосунки, здатність заявляти про свої наміри і бажанні, узгоджувати свої інтереси з іншими, домовлятися, за потреби аргументовано відстоювати свою позицію . Художньо-мовленнєва компетентність Ціннісне ставлення дитини до друкованої чи електронної книги, художнього слова як культурного явища, розвинене художньо-естетичне сприйняття літературних і фольклорних творів, достатній для художньої комунікації рівень літературознавчої обізнаності, здатність відтворювати художньо-естетичні враження від сприйнятого засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльності. |
Дитина у світі мистецтва |
Мистецько-творча компетентність Елементарна обізнаність дитини в різних видах мистецтва. Прагнення та здатність реалізувати на практиці свій художньо-естетичний потенціал для одержання власного неповторного результату творчої діяльності з пріоритетом розвитку почуттєвої сфери особистості та спрямованістю на формування життєвої компетентності під час освітньої та самостійної художньої діяльності. |
Реалізуючи вище зазначений зміст освітнього процесу, педагогічні працівники закладу забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання, визначених у освітніх програмах, зазначених у розділі І.
Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти у ЗДО визначено зміст і структуру освітнього процесу за інваріантною складовою. Інваріантна складова змісту дошкільної освіти сформована на державному рівні і є обов’язковою. Інваріантну частину змісту освіти систематизовано відповідно до Базового компонента дошкільної освіти за вище названими освітніми напрямами. У закладі дошкільної освіти забезпечується неперервність змісту освітніх напрямів, а також наступність дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх напрямів порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.
Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх напрямів, що включені до інваріантної складової, дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей раннього та дошкільного віку в структурі неперервної освіти. Дотримання змісту, взаємозв’язку та логічної послідовності реалізації освітніх напрямів Базового компоненту забезпечується та відображається у блочно-тематичному плануванні освітнього процесу.
Умови реалізації результату дошкільної освіти
Відповідальність сім’ї за розвиток дитини. | Зміст оновленого Стандарту передбачає участь батьків або законних представників дитини в розвитку її компетентностей. Якщо дитина відвідує заклад дошкільної освіти, це не звільняє сім’ю від обов’язку виховувати, розвивати й навчати її. Кожен із батьків несе відповідальність за збереження життя та зміцнення здоров’я дитини, а також формування в неї усвідомленого ставлення до здорового способу життя. |
Взаємодія закладів дошкільної освіти із сім’ями дітей | Стандарт закликає організовувати взаємодію закладів дошкільної освіти із сім’ями дітей як учасниками освітнього процесу так, щоб вона підвищувала культуру відповідального батьківства. Зокрема, спрямовує спільну діяльність, щоб формувати високий рівень психологічної культури всіх учасників освітнього процесу як на рівні знань і настанов, так і на рівні повсякденного спілкування. |
Вимоги до педагога | Однією з умов якісної освіти Стандарт визначає вимоги до педагога як фахівця, що стимулює процес розвитку дитини. Зокрема, педагог може реалізувати зміст стандарту, має широкий світогляд, високий рівень освіченості, а також уміє створювати освітнє середовище відповідно до визначених цінностей та будувати взаємини з вихованцями на засадах партнерства. |
Зміст та організація освітнього процесу |
Стандарт зорієнтовує педагогів в організації освітнього процесу реалізовувати підходи: · діяльнісний — передбачає, що дорослі створюють умови, в яких дитина набуває особистого досвіду в усіх видах діяльності: руховій, ігровій, образотворчій, пізнавально-дослідницькій, господарчо-побутовій; · компетентнісний — передбачає, що дорослі збагачують досвід дитини, використовують комплексні психолого-педагогічні впливи, що сприяють становленню компетентностей дитини; · інтегрований — передбачає, що дорослі формують цілісну реалістичну картину світу й основи світогляду дитини, сприяють взаємозбагаченню соціальних контактів і предметно-змістових характеристик тих явищ, які засвоює дитина; · особистісно орієнтований — передбачає, що дорослі визначають базові якості особистості, розвиток її активності, самостійності, ініціативності та креативності як індикатори ефективності освітнього процесу. Окрема увага приділяється ігровій діяльності як провідній для дитини дошкільного віку. Зокрема, наголошується на пріоритеті принципу навчання через гру як наскрізного у взаємодії з дитиною. |
Універсальний дизайн | Щоб реалізувати Стандарт, у закладі дошкільної освіти потрібно створити доступне та безпечне для всіх середовище. У ньому педагоги використовуватимуть різні моделі організації освітнього процесу, що відповідають особливостям розвитку всіх дітей дошкільного віку, зокрема й з особливими освітніми потребами. |
Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти | Стандарт скеровує діяльність педагогів на визначення спільних для дошкільної та початкової ланок освіти принципів, підходів, намірів і видів діяльності, які спрямовують розвиток дитини. Дошкільний вік є фундаментом розвитку базових компетентностей дитини, які допомагають їй успішно перейти до шкільного навчання, опанувати нову соціальну роль учня та відповідні функції. Рекомендовано використовувати форми та методи педагогічної взаємодії, які дають змогу формувати компетентності дитини дошкільного та молодшого шкільного віку. |
Відповідальні обов’язки суспільства та громади | Особливою умовою забезпечення доступної та якісної дошкільної освіти Стандарт визначає те, що суспільство та громада мають виконувати відповідні обов’язки. Вони в особі представників місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування мають реалізовувати державну політику у сфері дошкільної освіти на відповідній території, зокрема сприяти ефективному функціонуванню закладів дошкільної освіти різних типів. |
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Очікуваними результатами освітнього процесу є набуття компетентностей, що визначені за усіма освітніми напрямами Базового компонента та комплексними і парціальними програмами, за якими здійснюється освітній процес.
Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій – провідній для дітей дошкільного віку); руховій; природничій; предметній; образотворчій; музичній; театральній; літературній; сенсорно-пізнавальній; мовленнєвій; трудовій і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. На кінець навчального року формується модель випускника кожної групи.
Рівень сформованості компетентностей різних вікових груп з’ясовується у процесі здійснення моніторингу рівня засвоєння програмового матеріалу дітьми раннього та дошкільного віку, отримання антропометричних даних та встановлення рівня нервово-психічного розвитку дітей раннього віку в процесі спостереження за життєдіяльністю дітей.
За результатами здійснення моніторингових процедур педагоги планують корекційну діяльність з дітьми раннього та дошкільного віку, а також індивідуальну роботу. ЗДО здійснює планування методичної роботи також з урахуванням цих результатів.
Розділ ІІІ
Форми організації освітнього процесу
Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» освітня програма ЗДО визначає мету, завдання освітнього процесу на навчальний рік, а також форми його організації.
Термін навчання. Навчальний рік у комунальному закладі «Заклад дошкільної освіти № 59 Вінницької міської ради» починається 2 вересня 2024 року і закінчується 30 травня 2025 року, літній період – з 2 червня 2025 року по 29 серпня 2025 року.
Організоване навчання у формі занять проводиться, починаючи з 3-го року життя. Тривалість занять становить:
– у І молодшій групі – не більше 10 хвилин;
– у ІІ молодшій групі – не більше 15 хвилин;
– у середній групі – 20 хвилин;
– у старшій групі – 25 хвилин.
Тривалість перерв між заняттями становить не менш 10 хвилин.
Тривалість проведення гурткової роботи – 15-25 хвилин залежно від віку дітей.
З метою досягнення очікуваних результатів навчання (набуття компетентностей) у 2024–2025 навчальному році педагогами закладу будуть проводити різні форми організації освітнього процесу, у тому числі заняття різних типів. Для якісної організації освітнього процесу проводяться такі заняття (за типами):
– фронтальні, колективні (з усіма дітьми групи);
– групові (10-12 дітей);
– індивідуально-групові (4-6 дітей);
– індивідуальні (1-4 дитини).
За дидактичними цілями у всіх вікових групах організовуються такі види занять:
– заняття із засвоєння дітьми нових знань;
– заняття із закріплення і систематизації досвіду дітей;
– підсумкові заняття.
За специфікою поєднання змісту та форм роботи в межах заняття проводяться такі заняття:
– інтегровані;
– комплексні.
Інтеграція сприяє значному скороченню організованих форм освітньої діяльності (занять) та істотно знижує навчальне навантаження на дітей.
Освітня діяльність у групах планується як у I-й, так і у II-й половині дня відповідно до розкладу занять на тиждень. У другій половині дня можуть плануватися заняття з художньо-продуктивної діяльності та фізичного розвитку. Весь освітній процес організовується диференційовано з урахуванням віку і індивідуальних особливостей дітей.
У ЗДО планування освітнього процесу здійснюється за режимними процесами та блочно-тематичним принципом, що забезпечує змістовну цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмного матеріалу.
Блочно-тематичне планування освітнього процесу є одним із ефективних інструментів реалізації принципу інтеграції й сприяє кращому засвоєнню знань, умінь і практичних навичок дошкільників з відповідної теми, яка пропонується для вивчення і закріплення протягом одного-двох тижнів. Інтеграція – це шлях і спосіб формування у дітей цілісної картини світу.
Тип заняття обирає та уточнює педагог (вихователь, музичний керівник) самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених в освітніх програмах.
Рівномірно розподіляються види активності за основними видами діяльності протягом дня в залежності від бажань та інтересу дітей. Окрім занять, проводяться інші форми спеціально організованої освітньої діяльності:
– ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, рухливі, театралізовані, настільно – друковані, ігри з піском та водою та ін.);
– спостереження, пошуково-дослідницька діяльність;
– екскурсії;
– театралізована діяльність;
– трудова діяльність тощо.
Крім спеціально організованої освітньої діяльності, передбачається самостійна діяльність дітей: ігрова, художня, фізична. За окремим планом педагоги здійснюють індивідуальну роботу з дітьми. Фізичне виховання дітей передбачає проведення:
– ранкової гімнастики;
– гімнастики пробудження;
– занять фізичною культурою;
– рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
– загартування;
– фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями;
– фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (піший перехід);
– оздоровчих заходів.
Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з раннього віку.
З метою реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти у ЗДО проводиться гурткова робота за інтересами дітей. Її мета: задовольняти потреби й зацікавленості дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні, загальні та спеціальні здібності; активізувати дитячу творчість, своєчасно виявляти обдарованість.
Вищезазначені форми організації освітнього процесу ЗДО реалізуються в рамках:
– плану роботи комунального закладу «Заклад дошкільної освіти № 59 Вінницької міської ради» на 2024–2025 н.р.;
– орієнтовного розподілу часу на процеси життєдіяльності дітей груп та ЗДО.
За окремим планом у закладі дошкільної освіти організовується оздоровлення дітей, під час якого освітній процес організовується в наступних формах:
– ранкова гімнастика та гімнастика пробудження;
– дозований біг, ходьба по траві, піску, по «доріжці здоров’я», обливання ніг прохолодною водою;
– рухливі та спортивні ігри;
– процедури прийняття сонячних та повітряних ванн;
– екскурсії, цільові прогулянки;
– продуктивні види діяльності;
– ігри з водою, піском;
– конструкторські та творчі ігри;
– пошуково-дослідницька діяльність;
– організація трудової діяльності;
– літературні розваги, конкурси малюнків;
– змагання, різноманітні конкурси, естафети.
Розділ IV
Корекційно-розвитковий складник освітньої програми
4.1. Підтримка дітей з особливими освітніми потребами в ЗДО
Особлива увага приділяється створенню належних умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти. Для реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, на здобуття якісної освіти, інтеграції їх до загальноосвітнього простору, надання психолого-соціальної та педагогічної підтримки для адаптації серед однолітків та підготовки до самостійного життя у соціумі, у КЗ «ЗДО №59 ВМР» протягом 2024-2025 навчального року працюватимуть 3 інклюзивні групи.
Дітям з особливими освітніми потребами надається можливість здобути дошкільну освіту у середовищі здорових однолітків відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти. У закладі створено позитивний мікроклімат, забезпечено диференційований психолого-педагогічний супровід дитини. Адміністрація закладу надає консультативну допомогу батькам, залучає їх до формування індивідуальної програми розвитку.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» (№2541-VIII) вніс зміни до Закону України «Про дошкільну освіту», зокрема щодо організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти.
Необхідні умови якісного інклюзивного навчання:
- Визначення особливих освітніх потреб дитини.
- Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
- Створення інклюзивного освітнього простору.
- Надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг.
- Забезпечення дітей спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку (наказ МОН від 17.04.2019 № 423).
- Здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання з обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу (лист МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22).
Педагогічні працівники інклюзивних груп забезпечують досягнення очікуваних результатів навчання, визначених освітніми програмами, відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти. Інваріантна частина змісту дошкільної освіти є обов’язковою і систематизованою за освітніми напрямами, забезпечуючи неперервність змісту освітніх напрямів та наступність дошкільної і початкової освіти.
Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх напрямів інваріантної складової дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей раннього та дошкільного віку в структурі неперервної освіти.
4.2. Корекційно-розвиткові заняття
В інклюзивних групах команда психолого-педагогічного супроводу дитини розробляє індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами, за якою з дитиною з ООП проводяться корекційно-розвиткові заняття. Команда супроводу формує та узгоджує з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дитини з ООП. Корекційно-розвиткові заняття згідно з індивідуальною програмою розвитку, проводяться педагогами ЗДО та (або) із залученням фахівців інклюзивно- ресурсного центру чи інших закладів освіти, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти за необхідними напрямами.
В закладі дошкільної освіти функціонує 3 інклюзивних груп. В освітній процес залучено 9 дітей з особливими освітніми потребами. Функціонування інклюзивних груп регулюється нормативно-законодавчими актами в галузі освіти України. Створено команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами. Забезпечено інформаційно-методичну підтримку організації педагогічного процесу, створене відповідне середовище, поповнено розвивальне (предметно-ігрове середовище) в групах. Проводиться корекційно-розвивальна робота спеціалістами (практичний психолог, вчитель-логопед).
За результатами моніторингових досліджень на початку навчального року визначаються діти, які потребують додаткових корекційно-розвиткових освітніх послуг. Спеціалісти здійснюють поділ на підгрупи та проводять підгрупові й індивідуальні заняття за відповідним розкладом. Кількість таких занять залежить від потреб дітей.
Корекційно-розвиткові заняття для дітей у ЗДО в 2024-2025 навчальному році спрямовані на забезпечення їхнього гармонійного розвитку та адаптації до освітнього процесу.
Програми та корекційна складова для роботи з дітьми
з особливими освітніми потребами
Група | Програма, за якою здійснюється навчання | Перелік корекційної складової | |
Група №7 старша інклюзивна | Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (лист МОН від 23.07.2020 № 1/11-4960) |
Заняття з практичним психологом (когнітивний та емоційно-вольовий розвиток) Заняття з вчителем-логопедом (мовленнєвий розвиток) |
|
Група №4 старша інклюзивна |
Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (лист МОН від 23.07.2020 № 1/11-4960) |
Заняття з практичним психологом (когнітивний та емоційно-вольовий розвиток) Заняття з вчителем-логопедом (мовленнєвий розвиток) |
|
Група №5 молодша інклюзивна | Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (лист МОН від 23.07.2020 № 1/11-4960) |
Заняття з практичним психологом (когнітивний та емоційно-вольовий розвиток) Заняття з вчителем-логопедом (мовленнєвий розвиток) |
Розділ V
Моніторинг показників компетентності дітей за освітніми напрямами Базового компонента дошкільної освіти
В ЗДО щороку здійснюються заходи (моніторинг) щодо визначення стану забезпечення якості освітнього процесу. Моніторинг передбачає збір, системний облік, обробку та аналіз інформації про організацію та результати освітнього процесу для подальшого ефективного розв’язання завдань управління якістю освіти.
Мета: якісна оцінка та корекція освітньої діяльності, умов середовища для попередження можливих несприятливих впливів на розвиток дітей дошкільного віку. Завдання моніторингу:
- збір, обробка та аналіз інформації з різних аспектів освітнього процесу;
- вживання заходів щодо посилення позитивних і одночасно послаблення негативних факторів, що впливають на освітній процес;
- оцінювання результатів вжитих заходів відповідно до стандартів дошкільної освіти.
Моніторинг здійснюється відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти України, освітніх програм, річного плану роботи ЗДО, з метою виявлення динаміки, тенденцій і закономірностей та прогнозування подальшого розвитку дитини дошкільного віку.
Його проведення організовано:
- у вересні – початковий моніторинг (для виявлення напряму і корекції освітньої роботи з дітьми);
- у травні – підсумковий моніторинг (підбиття підсумків життєдіяльності дошкільників за тривалий період, визначення рівня досягнень дітей та виконання освітніх програм, перегляд підсумкових занять)
№ | Заходи | Мета | Термін виконання | Форма відображення |
1 | Педагогічна діагностика (обстеження) особливостей розвитку дітей | Вивчення рівня розвитку дітей за освітніми напрямами у групах. Відстеження результатів освітньої роботи для дітей із початковим і середнім рівнем розвитку. Виявлення рівня реалізації завдань програми. Визначення рівня шкільної зрілості в старшій групі. |
09.2024 01.2025 за потреби ІІ половина 04.2025 |
Звіт за результатами діагностики |
2 | Проведення підсумкових занять, індивідуальних бесід з дошкільниками. | Визначення рівня розвитку дітей, їх обізнаності, визначення проміжних результатів. | 1 раз на квартал | Протоколи занять, звіти за результатами бесід |
3 | Аналіз планів освітньої роботи з дітьми. | Виявлення стану виконання державних вимог дошкільної освіти. | Щомісяця | Звіти про аналіз планів |
4 | Анкетування, тестування педагогів, батьків. | Отримання різноманітного емпіричного матеріалу про необхідні аспекти діяльності педагогів, батьків. | За потреби/протягом року | Результати анкетування, тестів |
5 | Педагогічна діагностика професійної діяльності педагогів. | Визначення рівня професійної компетентності педагогів. |
10.2024 04.2025 |
Звіти про результати діагностики |
6 | Моніторинг стану здоров’я дітей. | Визначення груп здоров’я за підсумками поглибленого медичного огляду. |
09.2024 05.2025 |
Медичні карти, звіти про стан здоров’я |
7 | Моніторинг стану ЗДО. | Визначення індексу здоров’я дошкільників. | 1 раз на місяць, 1 раз на квартал. | Індекси здоров’я, звіти про стан ЗДО |
8 | Моніторинг фізичного розвитку дітей. | Виявлення ефективності розвитку фізичних якостей дітей. |
09.2024 04.2025 |
Звіти про фізичний розвиток дітей |
9 | Педагогічний аналіз діяльності ЗДО за навчальний рік, літній період | Виявлення недоліків та прогнозування вирішення проблем. |
05.2025 08.2025 |
Аналітичні звіти, плани на покращення |
Матеріали щодо організації і проведення моніторингу досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти України, показники досягнень дітей, діагностичний інструментарій, методику обстеження, характеристику рівнів засвоєння програмових вимог розроблено відповідно до методичних посібників:
— Піроженко Т.О., Карабаєва І.І., Соловйова Л.І., Хартман О.Ю. Інструментарій оцінювання готовності дитини старшого дошкільного віку до навчання в умовах реформування української школи: методичні рекомендації Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2023. 36 с;
— посібника «Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти: методичний посібник» (за загальною редакцією Т. В. Киричук, О. М. Кулик, Н. М. Шаповал – Тернопіль: Мандрівець, 2021р.).
Вікова група | Форма дослідження | Інструментарій | Форма узагальнення |
діти віком від 2 до 3 років | моніторинг якості освіти |
· дидактичні ігри та вправи; розвивальні ігри; · вивчення листків здоров’я кожної дитини; · аналіз мовлення батьків і рідних дитини; · міні-заняття з окремими дітьми; · спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані) |
Звіти за результатами моніторингу |
діти віком від 3 до 4 років | моніторинг якості освіти | · дидактичні ігри та вправи; розвивальні ігри; |
· вивчення листків здоров’я кожної дитини;
· анкетування (опитування) батьків;
· аналіз мовлення батьків і рідних дитини;
· міні-заняття з окремими дітьми;
· спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані)Звіти за результатами моніторингудіти віком від 4 до 5 роківмоніторинг якості освіти
· підсумкові заняття;
· міні-заняття з окремими дітьми,
спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані)
Звіти за результатами моніторингудіти віком від 5 до 6 роківмоніторинг якості освіти· підсумкові заняття;
міні-заняття з окремими дітьми;
· спостереження за дітьми (безпосередні, опосередковані);
· бесіда з дітьми (як допоміжний метод);
· вивчення продуктів праці вихованців (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці, мовленнєвої творчості тощо);
· контрольні зрізи рівнів знань та умінь дітей з різних розділів програми (нульові зрізи — у вересні, контрольні зрізи — у грудні-січні, підсумкові зрізи — у квітні)Звіти за результатами моніторингу
З вихованцями, які були відсутні у визначені терміни за різних причин, моніторинг проводиться у сприятливий для них час. Дослідження психологічної готовності дітей до школи проводяться за відповідними методиками: тестова бесіда «Соціальна зрілість» (С.А. Банков), тест слухової пам’яті «10 слів» (Лурія), «Четвертий зайвий», «Пиши кружечками», «Знайди квадрат», «Запам’ятай малюнки», «Коректурна проба», «Послідовність подій», «Графічний диктант» тощо (Портрет випускника ЗДО додаток 2).
У кінці навчального року, на підставі аналітичних довідок за підсумками моніторингу, визначається ефективність проведеної роботи, окреслюються проблеми, визначаються шляхи їх розв’язання та пріоритетні завдання ЗДО для реалізації у новому навчальному році.
Розділ VІ
Система внутрішнього забезпечення якості освіти
Внутрішня система забезпечення якості освіти створюється відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту», Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених Наказом Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71.
Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (Закон України «Про дошкільну освіту», стаття 20).
Положення поширюється на всіх співробітників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом. Термін дії даного Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.
Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносяться керівником закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.
Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО) забезпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень. Критерії ефективності ВСЗЯО :
- розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб та набуття нею базових якостей особистості (та життєвого соціального досвіду);
- ефективність професійної діяльності педагогічних працівників;
- безпечність, доступність, комфортність, сприятливість умов для розвитку, виховання, навчання дітей та праці;
- дієвість та якість системи управління ЗДО.
Компоненти ВСЗЯО:
- стратегія (політика);
- організаційно-функціональна структура;
- процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
- умови якісної організації освітніх і управлінських процесів у закладі дошкільної освіти (освітнє середовище);
- механізми оцінювання розвитку компетентності здобувачів освіти;
- механізми оцінювання професійної діяльності (компетентності) педагогічних працівників;
- системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;
- забезпечення академічної доброчесності.
У закладі дошкільної освіти використовуються Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх та управлінських процесів ЗДО. Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО.
Методами збору інформації є: опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження); спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); вивчення документації ЗДО.
Самооцінювання якості освітніх та управлінських процесів відбувається з використанням рівнів: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький).
Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.
Мета Політики ВСЗЯО: гарантування якості дошкільної освіти здобувачів та формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.
Завдання Політики ВСЗЯО:
- сприяти оптимальному розвитку кожного вихованця, відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб (відповідність якості освіти вихованців Базовому компоненту дошкільної освіти);
- забезпечувати умови об’єктивного оцінювання професійної діяльності педагогів, їх безперервного професійного зростання та самореалізації;
- актуалізувати питання створення мотивуючого освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; сприяння розвитку партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;
- розвивати інформаційні системи з метою максимального усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу; знаходити найоптимальніші чинники впливу на результативність освітнього процесу та впроваджувати їх у дію.
Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності та внутрішній моніторинг якості освіти, які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:
- удосконалення освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентностей здобувачів освіти;
- формування системи методичного супроводу педагогічних працівників, яка сприяє підвищенню їхньої професійної кваліфікації й забезпеченню їх академічної свободи;
- забезпечення й удосконалення необхідних умов для якісної організації освітніх і управлінських процесів, підтримки здобувачів освіти;
- визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти; ефективність кадрової політики; прозорість та інформаційна відкритість діяльності закладу дошкільної освіти (розвиток інформаційних систем); дієвість та конструктивність рішень колегіального органу управління та органів громадського самоврядування.
Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених Наказом Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71. Проблемний (стратегічний) аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три-п’ять років).
Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО.
Документи:
- Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-п’ять років;
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
- План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;
- Протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;
- накази керівника.
Матеріали:
- стратегічний (комплексний) аналіз;
- аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;
- циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
- методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.
Для якісної організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти забезпечуватимуться необхідні умови: матеріально-технічні, навчально-методичні; психолого-педагогічні, медико-соціальні та інклюзивної освіти.
Моніторинг індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти дає змогу визначити рівень їх компетентності відповідно до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти: рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметно-практична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, природничо-екологічна, ігрова, соціально-громадянська, мовленнєва, художньо-мовленнєва, мистецько-творча.
Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній(іх) програмі(ах), за якою(ими) організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»).
У 2024-2025 навчальному році робоча група педагогів працюватиме над оцінюванням напряму «Освітнє середовище закладу освіти».
Орієнтовний план діяльності робочої групи з проведення самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»
№ з/п | Зміст роботи | Термін виконання | Відповідальний |
І етап Підготовчий | |||
1. | Поглиблене ознайомлення з критеріями, індикаторами оцінювання освітньої діяльності за напрямом «Освітнє середовище ЗДО» | До 30.10.2024 | Голова робочої групи |
2. | Затвердження членів робочої групи з питань вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності |
22.10.2024 Збори трудового колективу |
Голова робочої групи |
3. | Організація та проведення самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Освітнє середовище ЗДО» у 2024-2025 н. р. | Листопад 2024- квітень 2025 | Голова робочої групи |
ІІ етап Діяльнісний | |||
1. |
Провести навчання з членами робочої групи щодо здійснення аналізу відповідного критерію оцінювання напряму «Освітнє середовище ЗДО»
|
Листопад 2024 | Голова робочої групи |
2. | Вивчення документації, спостереження за дотриманням створених належних, безпечних та доступних умов |
Грудень 2024 – лютий 2025 |
Члени робочої групи |
3. | Розробка додаткових опитувальних анкет для здобувачів освіти (батьків, педагогічних працівників), узгодження їх змісту | Грудень 2024 | Члени робочої групи |
4. | Проведення опитування серед здобувачів освіти та їх батьків, педагогічних працівників | До 03.03.2025 | Члени робочої групи |
ІІІ етап Узагальнення результатів | |||
1. | Опрацювання даних анкетування | До 01.04.2025 | Члени робочої групи |
2. | Узагальнення результатів самооцінювання та визначення рівня якості освітніх і управлінських процесів за напрямом «Освітнє середовище ЗДО» |
До 15.05.2023 |
Заступник голови робочої групи |
3. | Підготовка звіту за результатами самооцінювання за напрямом «Освітнє середовище ЗДО» | До 20.05.2025 | Голова робочої групи |
ІV етап Представлення результатів | |||
1. | Ознайомлення педагогічного колективу з результатами оцінюваннянапряму «Освітнє середовище ЗДО», визначення шляхів вдосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО. |
На засіданні педагогічної ради №4 |
Педагогічний колектив |
Розділ VІІ
Показники реалізації освітньої програми
Визначаємо показники, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості педагогів, необхідні для успішного виконання завдань якісної дошкільної освіти та реалізації освітньої програми:
- професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з дошкільної педагогіки, психології, методик, інноватики для створення безпечного освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей дошкільного віку, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики;
- соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, екологічних проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, здатність до ефективної командної роботи, уміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
- загальнокультурна компетентність – усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
- мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
- психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню дошкільників та їхній індивідуалізації;
- інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного інформаційного суспільства.
ДОДАТКИ
Додаток 1
до Освітньої програми КЗ «ЗДО №59 ВМР»
ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У 2024—2025 Н.Р. ЗДІЙСНЮВАТИМЕТЬСЯ
ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВЧОЇ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ:
Напрям діяльності | Нормативно-правові документи |
Організаційні аспекти діяльності ДНЗ в умовах воєнного стану в Україні |
Закон України № 2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»; Наказ МОН № 461 від 21.04.2023 «Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти «Психолого-педагогічна підтримка дітей, батьків та педагогів в умовах надзвичайної ситуації»; лист МОН від 06.03.2022 № 1/3370-22 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання»; лист МОН від 17.03.2022 № 1/3475-22 «Про зарахування до ЗДО дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»; лист МОН від 22.03.2022 № 1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників»; лист МОН від 29.03. 2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»; лист МОН від 02.04.2022 № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні»; лист МОН від 25.04.2022 № 1/4428-22 «Методичні рекомендації щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях»; лист МОН від 12.12.2019 №1/9-766 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»; Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти (лист МОН від 14.02.2019 № 1/11-1491); лист МОН № 1/8820-23 від 20.06.23 року «Про організацію безпечного освітнього простору в закладах дошкільної освіти та обладнання укриттів»; лист МОН № 4/1798-23 від 31.05.23 «Про організацію діяльності закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану». |
Документи, які регламентують питання охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладі дошкільної освіти |
Закон України «Про охорону праці». Кодекс законів про працю України. Кодекс цивільного захисту України. Про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затверджене наказом МОН від 26.12.2017 № 1669, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за №100/31552. Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих МОН, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304, зареєстроване 3 в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 за№806/12680 (у редакції наказу МОН від 22.11.2017 №1514). Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за продовження додатка охороною праці від 26.01.2005 №15, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.02. 2005 за №231/10511). Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за №1526/10125. Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.1998 № 9, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.04.1998 за № 226/2666 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.03.2017 №526). Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу, затверджене наказом МОН 16.05. 2019 659, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.06. 2019 за №612/33583. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 №455, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.06.1994 за №121/330). |
Діловодство в закладі дошкільної освіти |
Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (наказ ДП «Український науково-дослідний i навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144); Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (наказ Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5); Примірна інструкція з діловодства у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН 01.10.2012 № 1059): ті пункти, що не суперечать ДСТУ 4163:2020 та Наказу Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5. |
Діяльність закладу дошкільної освіти |
Стаття 11 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III; Положення про заклад дошкільної освіти (постанова КМУ від 12.03.2003 № 305 у редакції постанови КМУ від 27.01.2021 № 86); Професійний стандарт «Вихователь дошкільної освіти» (наказ Міністерства економіки України від 19.10.2021 № 755-21); Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік (лист МОН від 07.07.2021 № 1/9-344); Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році (лист МОН від 27.07.2022 № 1/8504-22); Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) (постанова МОЗ від 22.09.2020 № 55); Щодо організації роботи закладів дошкільної освіти під час карантину (лист МОН від 23.04.2020 № 1/9-219); Про надання інформації (лист МОН від 15.03.2022 № 1/3463-22); Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо організації безпечного освітнього простору в закладі дошкільної освіти (наказ МОН № 619 від 22.05.2023 року). Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році (лист МОН від 21.08.2023 № 1/12490-23) |
Діяльність методичного кабінету | Примірне положення про методичний кабінет закладу дошкільної освіти (наказ МОН від 16.04.2018 № 372) |
Організація освітнього процесу |
Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності (наказ МОН від 20.04.2015 № 446) Інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах» (лист МОН від 02.09.2016 № 1/9-454) Інструктивно-методичні рекомендації «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» (лист МОН від 02.09.2016 № 1/9-456) Щодо організації роботи дошкільних навчальних закладів по ознайомленню дітей із народними традиціями, святами та обрядами (лист МОН від 20.10.2016 № 1/9-561) Інструктивно-методичні рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти (лист МОН від 19.04.2018 № 1/9-249) Щодо надання додаткових освітніх послуг в дошкільних навчальних закладах (лист МОН від 23.11.2015 № 1/9-560) Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні (лист МОН від 29.03.2022 № 1/3737-22) Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» (лист МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22) Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» комплексній освітній програмі «Впевнений старт» для дітей старшого дошкільного віку (Наказ МОН №708 від 16.05.2024 року) |
Зміст освітньої роботи з дітьми |
Базовий компонент дошкільної освіти (наказ МОН від 12.01.2021 № 33); Щодо методичних рекомендацій до оновленого Базового компонента дошкільної освіти (лист МОН від 16.03.2021 № 1/9-148); лист МОН від 27.07. 2022 № 1/8504-22 «Про методичні рекомендації про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році» |
Інклюзивна освіта дітей |
Стаття 19 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII; Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти (наказ МОН України від 08.06.2018 № 609); Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (постанова КМУ 10.04.2019 № 530); Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти (лист МОН від 25.06.2020 № 1/9-348); Про методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку (лист МОН від 08.06.2022 № 4/1196-22). Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами (лист МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22) |
Моніторинг якості освіти |
Порядок проведення моніторингу якості освіти (наказ МОН від 16.01.2020 № 54); Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері дошкільної освіти (наказ МОН від 05.08.2019 № 1070); Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (наказ Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71); Щодо організації медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в закладах дошкільної освіти (лист МОН від 12.12.2019 № 1/9-765). |
Атестація педагогічних працівників |
Стаття 32 Закону України «Про дошкільну освіту» ві д 11.07.2001 № 2628-III; «Положення про атестацію педагогічних працівників» (наказ МОН № 805 від 09.09.2022) |
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників |
Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (постанова КМУ від 21.08.2019 № 800); Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо впровадження оновленого Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) (наказ МОН від 31.03.2021 № 397); Про затвердження типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти щодо запобігання проявам насильства (наказ МОН від 30.09.2020 № 1214); Про затвердження типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників (наказ МОН від 23.04.2021 № 457). |
Додаток 2
до Освітньої програми КЗ «ЗДО №59 ВМР»
ПОРТРЕТ ВИПУСКНИКА
Категорія | Показники |
Психофізіологічний розвиток | має зрілі мозкові структури та функції; характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи; проявляє достатню рухову активність; проявляє умілість рук, практичну вправність; здоровий, не має хронічних захворювань; володіє основними гігієнічними навичками; знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розуміє, чим відрізняється від представників протилежної статі; володіє основами безпеки життєдіяльності; працездатний, втомлюється лише після чималого навантаження; користується як провідною правою/лівою рукою; не заїкається і не має інших невротичних проявів. |
Інтелектуальний розвиток | володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями; уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією дорослого; диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну); здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації; усвідомлює основні зв’язки між явищами; має розвинене логічне запам’ятовування — добре запам’ятовує і відтворює; встановлює логічну послідовність подій; відтворює зразок на вимогу; робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креативності; розрізняє звуки мовлення, співвідносить їх з буквами, синтезує звуки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення; диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів; розрізняє реальне і уявне, зовнішнє і внутрішнє; знайомий з деякими основами початкових наукових знань. |
Мотиваційний розвиток | хоче йти до школи; вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація; може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого; має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху; свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя; зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками; у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самостверджується; має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб. |
Емоційний розвиток | переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво; сприйнятливий, диференціює емоційно-смисловий характер зовнішніх впливів, чутливий до нього; знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жестами, діями, тональністю голосу; адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан; утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій; чутливий до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосним стану та настрою інших; оптимістично ставиться до проблем і труднощів, має сформоване почуття гумору; володіє елементарною емоційною культурою, самовиражається у соціально прийнятний спосіб. |
Розвиток вольової сфери | свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано; концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається; мобілізує себе на виконання завдання; розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно; звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності; конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі; доводить розпочате до кінця; може відстояти власну точку зору; визнає свої помилки; дотримується своїх обіцянок. |
Соціальний розвиток | приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важливість; відкритий контактам, комунікабельний; прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, товаришів; вміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді; узгоджує індивідуальні інтереси з груповими; реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил; намагається уникати конфліктів, мирно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися; орієнтується у поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію; усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної поведінки; володіє більш-менш адекватною самооцінкою; поважає себе та інших; має сформований обрис дитячого світогляду, елементарну систему ставлень. |